Очікує на перевірку

Puma

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пума
Puma
Типпублічна компанія
Організаційно-правова форма господарюванняSocietas Europaea і публічна компанія
ГалузьВиробництво спортивних товарів
ISINDE0006969603
Попередник(и)Dassler
Засновано1924 (1948)
Засновник(и)Рудольф Дасслер
Штаб-квартираНімеччина Німеччина, Герцогенаурах
Очільник(и)Bjørn Guldend
Продукціявзуття
спортивний одяг
аксесуар одягу
спортивний інвентар
Виторг3 010 000 000 € (2011)
Чистий прибуток€269 млн (2007)
Співробітники10.836 (31.12.2011)
puma.com
CMNS: Puma у Вікісховищі

Пу́ма (нім. Puma) — німецька компанія, один із світових лідерів виробництва спортивних товарів.о Заснована в 1948 році одним із братів Дасслер.

Кросівки фірми Пума

Історія компанії

[ред. | ред. код]

1920-ті

[ред. | ред. код]

Незабаром після Першої світової війни, на початку 1920 Дасслери на сімейній раді вирішили організувати сімейну справу — пошивши взуття. Першою продукцією сім'ї Дасслер були домашні капці і ортопедичне взуття для тренувань спортсменів — інвалідів (яких було багато після війни). Матеріалом для них служило списане військове обмундирування, а підошви вирізували із старих автомобільних покришок.

До виробництва підключився і старший брат Адольфа, Рудольф. 1 липня 1924 р. заснована «Взуттєва фабрика братів Дасслер». Два брати з протилежними характерами доповнюють один одного — Адольф — спокійний і урівноважений виробник, в той час, як Рудольф — активний і комунікабельний продавець.

Адольф винайшов і зшив перші у світі футбольні бутси з шипами, які виковували ковалі брати Целяйн. Футбольна модель виявилася зручною і разом з гімнастичними тапочками стала основною продукцією Дасслерів.

Дасслери орендували для своєї фабрики цілу будівлю, збільшили штат до 25 робітників, а виробництво — до 100 пар взуття на день. Пізніше Дасслери викупили цю фабрику.

Шиповки братів, розроблені разом з Джозефом Вайтцером, отримують патент німецького бюро. Літні Олімпійські ігри 1928 в Амстердамі — перша поява взуття братів на таких великих змаганнях. Декілька спортсменів виступають у взутті Дасслерів.

Вперше в асортименті фабрики братів з'являються футбольні бутси.

1930-ті

[ред. | ред. код]

Німецьку економіку вражає криза. Фабрика братів Дасслер не сильно схильна до даної проблеми, брати викупляють будівлю, яку доти тільки орендували. Компанія приступає до споруди 3-поверхового будинку, пізніше названого «Вілла».

На Олімпіаді 1932 року німець Артур Йонат, виступаючи у взутті «Дасслер», став третім в бігу на 100 метрів. Це стає першим серйозним успіхом рекламної кампанії, заснованої на співпраці із спортсменами.

Подія року для Адольфа — весілля. 17 березня дружиною стає Катріна Мерітц, дочка дизайнера взуття Франца Мерітца. Протягом декількох років народжуються майбутні спадкоємці — Хорст, Інге і Катрін.

На Олімпійських іграх — 36 в Берліні американський бігун Джессі Овенс у взутті «Дасслер» завоював чотири золоті медалі і встановив п'ять світових рекордів. Продажі «Фабрики братів Дасслер» перевищили 400 000 німецьких марок.

Відкривається друга фабрика Дасслерів в Герцогенаурасі. Всього їх підприємство виробляє щодня 1000 пар взуття.

Після початку Другої світової війни, незважаючи на те, що обидва брати Дасслер були переконаними членами нацистської партії, фабрики Дасслерів піддалися конфіскації нацистами, а самі брати вирушили на фронт. На одній з фабрик нацисти спробували налагодити виробництво ручних протитанкових гранатометів, проте фабричне устаткування було не пристосоване для такого виробництва, тому Адольфа повернули з армії через рік — виготовляти тренувальне взуття для німецьких солдатів.

1940-ві

[ред. | ред. код]

Містечко Герцогенаурах потрапило в американську зону окупації. Рудольф потрапив в табір для військовополонених, фабрика Дасслерів поставляє в Сполучені Штати 1000 хокейних ковзанів за умовами контрибуції. Як компенсацію за ковзани вона отримує списану амуніцію армії США — намети, старі бейсбольні рукавички і т. д.

Окупація закінчена. Рудольф повертається з табору для військовополонених. Сімейну справу братам довелося піднімати майже з нуля. Взуття «Дасслер» знову виготовлялося із залишків військової амуніції, а 47 найнятих робітників отримували зарплату товаром (дровами, пряжею тощо).

Навесні, незабаром після смерті батька, брати розлучаються унаслідок сварки. Рудольф забрав собі одну фабрику, а Адольф — іншу. Вони умовилися не використовувати назву і символіку сімейного підприємства. Аді назвав свою фірму Addas, а Руді свою — Ruda. Але вже через декілька місяців Addas перетворюється на Adidas (абревіатура від Аді Дасслер), а Ruda — в Puma. Так припинив існування всесвітньо відомий у той час бренд — Dassler. Самі брати до кінця своїх днів зберігали мовчання про причини сварки. Можливо, Руді так і не зміг пробачити Аді, що після війни той не спробував визволити його з табору для військовополонених, використовуючи знайомство з американськими офіцерами. А може бути, вони просто не змогли розділити спадок батька. У будь-якому випадку після розвалу сімейного підприємства брати один з одним не розмовляли, а Puma і Adidas стали запеклими конкурентами.

1950-ті

[ред. | ред. код]

1960-ті

[ред. | ред. код]

1970-ті

[ред. | ред. код]

1980-ті

[ред. | ред. код]

1990-ті

[ред. | ред. код]

2000-ні

[ред. | ред. код]
Магазин Пума в торговельному центрі

Діяльність

[ред. | ред. код]
Магазин Пума у Сан-Франциско

Компанія виробляє спортивну екіпіровку під торговими марками Puma і Tretorn, має дочірні відділення в США (близько 20 % загальних продажів), Франції, Швейцарії, Іспанії, Гонконгу. Понад 1/3 продукції, виробленої в Німеччині експортується. Компанії (на квітень 2008 року) належить мережа з 116 магазинів. Чисельність персоналу на 2006 рік становила 6,8 тис. чоловік. Виручка в 2007 році склала 2,37 млрд. євро (зокрема оборот мережі магазинів — 406,4 млн. євро), чистий прибуток — 269 млн. євро.

Власники і керівництво

[ред. | ред. код]

Основний акціонер Puma — французька група компаній PPR (64,34 %), решта акцій знаходиться у вільному обігу. Ринкова капіталізація на квітень 2008 року — 3,68 млрд. євро.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]