Пінон тиморський
Пінон тиморський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Ducula cineracea (Temminck, 1835) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Пі́нон тиморський[2] (Ducula cineracea) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Мешкає в Індонезії і Східному Тиморі.
Довжина птаха становить 39-43 см. Довжина хвоста становить 14,5-15,7 см. довжина крила 21,5-22,2 см, довжина дзьоба 14-19 мм. Голова темно-сіра, шия дещо світліша. Верхня частина тіла темно-сіра або чорнувато-бура, верхні покривні пера крил і пера на спині мають зелений відблиск. Махові пера мають світлі охристі края. Хвіст чорнувато-бурий. Горло і груди бордові, груди мають сіруватий відтінок. Живіт дещо світліший, має коричнюватий відтінок. Боки і стегна світло-коричнюваті. Гузка коричнювате, нижні покривні пера хвоста тьмяно-сірі. Райдужки темні, дзьоб чорний. У молодих птахів крила мають каштаново-коричневі края, зелений відблиск спини у них відсутній, хвіст коричневий, пера на хвості мають рудувато-коричневі кінчики.
Тиморські пінони мешкають на островах Тимор і Ветар. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах і в сухих тропічних лісах. На Тиморі зустрічаються на висоті від 600 до 2200 м над рівнем моря, на Ветарі на висоті до 930 м над рівнем моря. Живляться плодами.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. З оцінками дослідників, популяція тиморських пінонів становить від 6 до 15 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Ducula cineracea.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 травня 2022.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |