Australia Post

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Australia Post
англ. Australian Postal Corporation[1]
Типпоштовий оператор і державне підприємство
Організаційно-правова форма господарюваннядержавне підприємство
Галузьпошта
Попередник(и)Postmaster-General's Departmentd
Засновано1901
Штаб-квартираМельбурн
Територія діяльностіАвстралія
Співробітники64 900 осіб (2022)
Дочірні компаніїPOLi Paymentsd
auspost.com.au
CMNS: Australia Post у Вікісховищі

Australia Post (укр. Пошта Австралії) — національний оператор поштового зв'язку Австралії зі штаб-квартирою у Мельбурні. Є державною компанією та перебуває у підпорядкуванні уряду Австралії. Член Всесвітнього поштового союзу.

Історія

[ред. | ред. код]
Головне поштове управління в Сіднеї, 1900
Типова вулична «стояча» поштова скринька, Сідней

Колоніальний період

[ред. | ред. код]

До створення у 1809 році колоніальної поштової адміністрації у Сіднеї доставка пошти здійснювалась за спеціальними домовленостями, укладеними між перевізниками, торговцями та поселенцями. Ранні поселенці з'їжджали на багато миль зі свого шляху, щоб доставити пошту, що була зібрана з неформальних поштових пунктів[2].

Організація офіційної поштової служби в Австралії розпочалася у 1809 році з призначенням у Сіднеї першого поштмейстера[3], який публікував у «Сідней ґазетт» список отримувачів, які вже з його офісу відбирали свої відправлення. Основною метою такої системи отримання пошти було запобігання скупчення натовпу в порту Сіднея. Отримувачі платили фіксовану плату за отримання відправлень, яка варіювалася залежно від ваги та габаритів. VIP-отримувачам поштмейстер пошту доставляв особисто[4].

У період між 1812 і 1842 роками поштмейстери призначені на Тасманії (1812), в Західній Австралії (1829), Вікторії (1836), Південній Австралії (1837) та Квінсленді (1842). Населені пункти за межами поштмейстерств обслуговували підрядники[5].

У 1825 році Законодавча рада Нового Південного Уельсу прийняла Поштовий закон, який передав відповідальність поштмейстера Сіднея, який тут виступав як приватна компанія, губернатору штату, встановлював заробітну плату начальника пошти та вартість збору пошти.

1900-ті

[ред. | ред. код]

Після створення федерації у 1901 році колоніальні поштові служби об'єднані у Департамент генерального поштового управління, що відповідав за телеграфні та внутрішні телефонні операції, а також поштову службу. Доставка авіапоштою впроваджена у 1914 році[4]. У 1967 році в Австралії введено систему 4-значних поштових індексів та відкрито перший сортувальний центр[6].

1 липня 1975 року створені окремі урядові комісії для виконання оперативних обов'язків Департаменту. Однією з них була Австралійська поштова комісія, яка 1 січня 1989 року внаслідок корпоратизації стала Австралійською поштовою корпорацією.

2000-ті

[ред. | ред. код]

Згідно поправок до Закону про Австралійську поштову корпорацію, які набули чинності в березні 2008 року, митні інспектори штату чи території уповноважені вимагати від Австралійської пошти відкриття пакетів та посилок, надісланих з іншої держави на перевірку, коли вони вважають, що такі відправлення можуть містити небезпечні речовини. Законодавство також уповноважує Австралійську пошту знищувати розсилку шахрайського характеру[7].

У травні 2010 року оголошено про нову стратегію розвику компанії[8].

У жовтні 2019 року «Australia Post» здійснила ребрендинг, який передбачав розробку нового концепту бренду, вебсайту та платформи самообслуговування, упаковки посилок та листів, вуличних поштових скриньок, уніформи персоналу та парку електромобілів, виготовлених на замовлення[9].

Діяльність

[ред. | ред. код]

Мережа

[ред. | ред. код]

По всій країні діє 7 950 поштових маршрутів, які обслуговують 10 000 листонош. Мотоцикли (переважно Honda CT110) використовуються для доставки на 6 600 маршрутах, велосипеди на 350 маршрутах, 1 000 маршрутів є пішими. Електричні велосипеди були представлені у Вікторії в 2011 році[10]. Автомобілі та вантажівки використовуються лише на магістральних та міжміських маршрутах. До 1960-х років найпротяжнішим у світі сухопутним поштовим маршрутом був Мікатарра — Марбл-Бар у Західній Австралії. Поїздка по маршруту займала сім днів. На даний момент найпротяжнішим сухопутним є маршрут між Норсманом (Західна Австралія) та Бордер-Віллидж (Південна Австралія) — 1460 км. Найдовший маршрут обслуговується авіацією і має протяжність — 1790 км.

Найізольованіше поштове відділення розташоване за 217 км від Онслов, Західна Австралія, за 32 км від найближчого поселення.

Показники

[ред. | ред. код]

Згідно з річним звітом за 2019 рік «Australia Post»:

  • доставила 40 млн відправлень за грудень;
  • отримала дохід у розмірі 6,99 млрд. дол.;
  • отримала операційний прибуток у розмірі 41,1 млн. дол.;
  • заощадила понад 250 млн дол. за рахунок програми ефективності бізнесу;
  • отримала повне право власності над «Australia Post Global»;
  • зростання внутрішніх відправлень досягло 9,2%;
  • володіє «StarTrack»;
  • доставка здійснюється до 214 країн світу.

Також компанія обслуговувала:

  • 4 342 поштові відділення, 2 529 у сільській та віддаленій місцевості;
  • понад 15 000 поштових скриньок;
  • була роботодавцем для 80 000 працівників.

Трудові ресурси

[ред. | ред. код]

Чисельність працівників за категоріями станом на 30 червня фінансового року.

Рік Повна зайнятість Неповна зайнятість Інші Джерело
1993 31934 3999 [11]
1994 31130 4204 5626 [12]
1995 31621 4501 5253 [12]
1996 32040 5689 7849 [12]
1997 31111 6185 8466 [12]
1998 29564 6961 9151 [13]
1999 28205 6756 9776 [13]
2000 26915 8482 9455 [14]
2001 27079 8458 9660 [14]
2002 26950 8812 9703 [15]
2003 26394 9033 9557 [16]
2004 26019 9030 9559 [16]
2005 25851 8953 9570 [17]
2006 25387 9196 6415 [17]
2007 25026 9498 6247 [18]
2008 25093 9936 [19]
2009 25149 10360 8106 [20]
2010 24205 10252 [21]
2011 23369 10103 [22]
2012 23221 9810 [23]
2013 23526 8938 [24]
2013 27315 8613 [25]
2014 27098 8195 [26]
2015 27098 8195 [26]
2019 27785 7316 [27]
Поштові скриньки за типами пошти: жовта — експрес, червона — звичайна
Поштові скриньки за типами пошти: жовта — експрес, червона — звичайна 
Сортувальний центр у Вагга-Вагга, Новий Південний Уельс
Сортувальний центр у Вагга-Вагга, Новий Південний Уельс 
Поштове відділення у Квілпі, Квінсленд
Поштове відділення у Квілпі, Квінсленд 
Поштомат в Аннадейлі
Поштомат в Аннадейлі 
Брендований автомобіль
Брендований автомобіль 

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://abr.business.gov.au/ABN/View?abn=28864970579
  2. Post Office records – Fact sheet 50 – National Archives of Australia. Naa.gov.au. 5 квітня 2011. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 30 січня 2016.
  3. Cads Of The Cove. Priority Magazine Issue 3. Australia Post. October 1998. Архів оригіналу за 2 October 2009. Процитовано 30 січня 2016.
  4. а б Australia Post Our post – Primary, our past. Australia Post. Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 30 січня 2016.
  5. First post office. National Museum of Australia. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 3 вересня 2020.
  6. Daniel Vidoni. History and Assignment of Postcodes. Store Finder. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 24 січня 2016.
  7. History of Australia Post. Australian Government, Department of Broadband, Communications, and the Digital Economy. 27 травня 2011. Архів оригіналу за 6 July 2011.
  8. Durie, John (18 червня 2010). Australia Post expands into electronic applications. The Australian. Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 4 жовтня 2020.
  9. Australia Post — MAUD — We build enduring brands in a world of constant change. www.maud.com.au. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 30 квітня 2020.
  10. The postie's pushie returns, with added oomph, and a green message. The Age. Melbourne. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
  11. Annual Report
  12. а б в г Annual Report
  13. а б Annual Report
  14. а б Annual Report
  15. Annual Report
  16. а б Annual Report
  17. а б Annual Report
  18. Annual Report (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
  19. Annual Report (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 вересня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
  20. Annual Report (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
  21. Annual Report (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
  22. Annual Report (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
  23. Annual Report (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
  24. Annual Report (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
  25. [1] [Архівовано 7 жовтня 2020 у Wayback Machine.] page 139
  26. а б [2] [Архівовано 11 жовтня 2020 у Wayback Machine.] page 123
  27. | [3] [Архівовано 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.] page 27

Посилання

[ред. | ред. код]