Т-37А
Т-37А | |
---|---|
Тип | плавучий танк |
Походження | СРСР |
Історія використання | |
На озброєнні | 1933–1945 |
Оператори | СРСР |
Історія виробництва | |
Виготовлення | 1933–1936 |
Виготовлена кількість | 2552 |
Характеристики | |
Вага | 3,2 т |
Довжина | 3730 мм |
Ширина | 1940 мм |
Висота | 1840 мм |
Обслуга | 2 |
Калібр | 1 × 7,62-мм танковий кулемет ДТ |
Броня | сталева, катана, гомогенна Лоб: 8 Дах: 4 Днище: 4 Башта: лоб: 8, маска гармати: 8, борт: 8, корма: 8, дах: 4 |
Двигун | рядний, 4-циліндра, карбюраторний, рідинного охолодження 40 |
Питома потужність | 12,5 |
Підвіска | зблокована попарно, на горизонтальних пружинах тиск на ґрунт: 0,55 |
Швидкість | шосе: 40 бездоріжжя: 6 (на плаву) |
Прохідність | підйом: 35° стінка: 0,5 рів: 1,4 брід: плавучий |
Т-37А у Вікісховищі |
Т-37А — радянський малий плавучий танк (в документах деколи згадується, як танкетка[1]). У Робітничо-селянській Червоній армії вони призначалися для виконання завдань щодо забезпечення зв'язку, ведення розвідки і бойової охорони частин на марші, а також безпосередньої підтримки піхоти на полі бою.
Т-37А — перший серійний плавучий танк у світі. За радянською класифікацією 1933 «Про систему танкового озброєння РСЧА» був основним танком в класифікації розвідувальний танк.
Танк було створено в 1932 році на основі британського плавучого танка фірми «Віккерс» і дослідних зразків плавучих танків радянського виробництва. З 1936 був замінений у виробництві на більш досконалий Т-38, що виготовлявся на основі Т-37А.
Т-37А масово використовувалися під час вторгнення РСЧА до Польщі в 1939 році й радянсько-фінської війни 1939–1940 років, а також брали участь у боях початкового періоду німецько-радянської війни.
- ↑ М. Б. Барятинский. Амфибии Красной армии.
- Багатостраждальний Т-38. Бібліографія: М-ХОББИ № 9 (1997 рік)[недоступне посилання з липня 2019] на сайті Енциклопедія танків[недоступне посилання з липня 2019]
- Плавающие танки Т-37А и Т-38
- Плавающие танки Т-37, Т-38
- Легкий танк Т-37А
- T-37A(англ.)
- Коломиец М. В. Танки-амфибии Т-37, Т-38, Т-40. — М.: Стратегия КМ, 2003. — 79 с. — (Фронтовая иллюстрация № 3 / 2003). — 3000 экз. — ISBN 5-90126-601-3
- Свирин М. Н. Броня крепка. История советского танка. 1919–1937. — М.: Яуза, Эксмо, 2005. — 384 с., ил. — 5000 экз. — ISBN 5-699-13809-9
- Холявский Г. Л. Энциклопедия танков. — Мн.: Харвест, 1998. — 576 с. — 5000 экз. — ISBN 985-13-8603-0
- Свирин М. Н. Броневой щит Сталина. История советского танка 1937–1943. — М.: Яуза, Эксмо, 2006. — 448 с. — (Советские танки). — 4000 экз. — ISBN 5-699-16243-7
- М. Б. Барятинский. Амфибии Красной армии. — М.: Моделист-конструктор, 2003. — 32 с. — (Бронеколлекция № 1 (46) / 2003). — 4000 экз.
Це незавершена стаття про бронетехніку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |