Турки-месхетинці
| Турки-месхетинці | |
|---|---|
 Сім'я турка-месхетинця | |
| Самоназва | Ahıskalı Türkler |
| Кількість | 400 000 - 500 000 |
| Ареал |
 Грузія:1000 - 1500 |
| Походження | тюрки |
| Входить до | турки |
| Мова | турецька мова, азербайджанська мова |
| Релігія | іслам суннітського толку |
Турки-месхетинці (тур. Ahıska Türkleri, груз. მესხეთელი თურქები) — тюркомовний народ, що походить з грузинської області Месхеті і нині розсіяний по світу. Віруючі сповідують іслам, більшість мусульмани-суніти (ханафійський мазгаб), меншість складають мусульмани-шиїти.[1]
З перевірених зразків ДНК турків-месхетинців найпоширенішою Y-хромосомною гаплогрупою серед них є гаплогрупа J, на другому місці — Y-хромосомна гаплогрупа G. Подібні до кавказьких етносів. Їх аутосомна ДНК найбільш схожа на грузинів, лазів, турків з північно-східної Туреччини.
Історична батьківщина — територія історичної Месхеті, що відповідає трьом нинішнім адміністративним районам Грузії — Адігенському, Ахалциському та Аспіндзійському, що входять в край Самцхе-Джавахеті, а також суміжним районам Туреччини. Невелика група месхетинців жила на сході Аджарії і на північному сході сучасної Туреччини.
Турки-месхетинці є одним з народів СРСР, який був репресований та зазнав тотальної депортації з Кавказу відповідно до наказу Й. Сталіна від 21 липня 1944 року. Депортацію здійснювали до Центральної (Середньої) Азії, звідки вже у 90-х роках вони тікали через міжетнічний конфлікт[2]. При цьому значна їх частина самовіддано воювала проти Німеччини, зокрема із 46 тисяч мобілізованих турків-месхетинців (майже все доросле чоловіче населення) 26 тисяч загинули на фронті[3].
Загальна чисельність народу становить близько 550 тис. осіб.
Турки-месхетинці проживають у таких країнах:
- Туреччина — 100 тис.
- Казахстан — 150 тис.
- Росія — 70 — 100 тис.
- Азербайджан — 90 тис.
- Узбекистан — 15 тис. — 30 тис.
- США — 10 тис.
- Україна — 10 тис.
- Грузія — 1.5 тис.
В Україні турки-месхетинці розселялися переважно в Причорномор'ї, Криму, Слобожанщині та Бессарабії.
Турки-месхетинці говорять на одному з східно-анатолійських діалектів турецької мови. Мова турків-месхетинців більш ближча до азербайджанської, ніж до турецької мови. Деякі вчені висувають припущення про існування особливої мови месхетинських турків, що, втім, підтримується тільки частиною фахівців мовознавців-тюркологів. Відповідно до такої теорії вважається, що мова месхетинських турків є безпосереднім продовженням старотурецької мови, якою говорило тюркомовне населення Анатолії у Середньовіччі.
Більшість турків-месхетинців є мусульманами-сунітами, а меншість - мусульманами-шиїтами. Відзначають релігійні свята, серед яких — Курбан-байрам[2].
- Малиновская Е.А. ТУРКИ-МЕСХЕТИНЦЫ В УКРАИНЕ: ЭТНОСОЦИОЛОГИЧЕСКИЙ ОЧЕРК — К:, Генеза, 2006, 320 с. (рос.)
- BBC / Американская мечта репрессированного народа (рос.)
- ↑ An Ethnohistorical Dictionary of the Russian and Soviet Empires.
- ↑ а б Турки-месхетинці України. Хто вони?. Ukraїner (укр.). Процитовано 22 листопада 2019.
- ↑ Проблема ОУН—УПА та масових депортацій у повоєнний період в українській історіографії. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 липня 2013. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
|
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |