Трифорій
Трифо́рій (лат. triforium, від tri — «три» і foris — «двері, вхід») — в романській и готичній церковних спорудах вузька невисока галерея, розташована в товщі стіни над арками, що відділяють бічні нефи від середнього.
Назва трифорій походить від здвоєних, чи частіше строєних аркових пройм галерей[1]. Протягом романського періоду трифорій, що служив для освітлення й провітрювання храму, був невід'ємною частиною його конструкції[2]. По мірі розвитку готичної архітектури він зменшився в розмірі і в значенні. З часом верхні галереї пристосували для жінок, щоб під час літургії вони знаходилися окремо від чоловіків, і стали називати матронеями[3]. Нарешті, трифорії стали робити чимраз вужчими, і поступово вони перетворилися на чисто декоративний елемент. Ближче до кінця XIII ст. трифорій зазвичай замінювався подовженими вікнами верхнього ряду[2].
У ширшому значенні — три близько поставлені вікна, які утворюють одну архітектурну форму[4], те ж саме, що й трифора.
-
Модерновий трифорій на Саксаганського 117
-
Трифорій у Кельнському соборі
- ↑ Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства, 2008, с. 644.
- ↑ а б Архитектура: словарь терминов, 2004, с. 502.
- ↑ Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства, 2008, с. 643.
- ↑ «Архітектура» (короткий словник-довідник).— Київ, 1995; ст. 289
- Архитектура. Краткий справочник / Гл. ред. М.В. Адамчик. — Минск : Харвест, 2004. — С. 502. — ISBN 985-13-1842-6.
- Власов В. Г. Трифорий // Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства. — СПб : Азбука-классика, 2008. — Т. 9. — С. 643—644.
- Трифоріум // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
