Щ-404

Щ-404
Щ-404
Схема підводного човна типу «Щука»
Верф	ССЗ № 189, Ленінград
Під прапором	СРСР
Належність	Військово-морський флот СРСР
Порт приписки	Полярний
Закладений	25 грудня 1934
Спуск на воду	27 грудня 1935
Введений до складу флоту	26 вересня 1936
На службі	1936–1956
Сучасний статус	1956 року розібраний на брухт
Бойовий досвід	Зимова війна Друга світова війна Кампанія в Арктиці
Нагороди
Проєкт
Тип ПЧ	дизель-електричний середній торпедний підводний човен
Головний конструктор	Малінін Б. М.
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	12 вузлів (23 км/год)
Швидкість (підводна)	8 вузлів (14,5 км/год)
Робоча глибина занурення	75 м
Гранична глибина занурення	90 м
Автономність плавання	20 діб
Екіпаж	42 офіцери та матроси
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	58,5 м
Ширина корпусу найб.	6,2 м
Середня осадка (по КВЛ)	3,9 м
Водотоннажність надводна	592 т
Водотоннажність підводна	715 т
Силова установка
Дизель-електрична; 2 × дизельних двигуни 38В8 2 × електромотори ПГВ заводу «Електросила»
Гвинти	2
Потужність	2 × 685 к.с. (дизелі) 2 × 400 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія	2 × 45-мм напівавтоматичні гармати 21-К
Торпедно- мінне озброєння	4 носових та 2 кормові ТА калібру 533-мм (10 торпед)
ППО	2 зенітні кулемети «Максим»

Щ-404 — радянський дизель-електричний підводний човен серії X, типу «Щука», що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 25 грудня 1934 року на верфі ССЗ № 189, у Ленінграді під будівельним номером 262 та назвою Щ-316. 27 грудня 1935 року спущений на воду. 26 вересня 1936 року введений до складу сил флоту, 1 листопада 1936 року включений до складу Балтійського флоту. Брав участь у Радянсько-фінській і німецько-радянський війнах, нагороджений орденом Червоного Прапора. У повоєнні роки використовувався як навчальний і 1956 року зданий на злам.

Історія служби

1 листопада 1936 року після виходу з верфі субмарина надійшла в розпорядження 16-го дивізіону 2-ї бригади підводних човнів Балтійського флоту. 28 травня 1937 року Щ-404 передислоковано Біломорсько-Балтійським судноплавним каналом на Північний Флот у Полярне. 26 червня, прибувши до місця призначення, Щ-316 змінив номер на Щ-404 і увійшов до 2-го дивізіону підводних човнів 30 липня 1937 року. У лютому 1938 року спільно з підводними човнами Щ-402, Д-3 «Червоногвардієць», есмінцем «Карл Лібкнехт», криголамними пароплавами «Мурман», «Таймир» і судном «Мурманець» брав участь в операції з порятунку радянської науково-дослідницької арктичної станції «Північний полюс-1».

18-29 квітня 1939 року Щ-404 спільно з підводними човнами Щ-402, Щ-403 і Д-2 «Народоволець» забезпечував безпосадочний політ літака «ЦКБ-30» (який носив власне ім'я «Москва»; прототип бомбардувальника ДБ-3) екіпажу В. К. Коккінакі в Північну Америку за маршрутом Москва — Новгород — Гельсінкі — Тронгейм — Ісландія — мис Фарвель — острів Міскоу.

Зимова війна

27 листопада 1939 року радянський підводний човен Щ-404, що патрулював узбережжя Норвегії в районі півострова Маккаур з метою контролю пересувань норвезького флоту і недопущення підходу іноземних кораблів до Варангер-фіорду і півострова Рибальський, доповів, що норвезький сторожовий корабель «Фрітьоф Нансен» разом з есмінцями «Егір» і «Слейнер» прямують до Варангер-фіорду.

Німецько-радянська війна

На початку німецько-радянської війни Щ-404 разом із Щ-403 передали Йокангській військово-морській базі і протягом чотирьох місяців човен здійснив три патрулювання в горлі Білого моря. 11 серпня човен був виявлений німецькою субмариною U-451, проте атаки не зазнав.

Загалом за роки Другої світової війни Щ-404 здійснив 14 бойових походів, провівши в них 201 добу, виконав 12 торпедних атак із пуском 36 торпед, потопив одне судно — 1 квітня 1942 року в Тана-фіорді трьохторпедним залпом із 8-10 кабельтових човен потопив німецький транспорт «Michael» (2793 брт) із вантажем залізної руди. Щ-404 став одним із лише двох човнів складу Північного флоту на червень 1941 року (разом із М-171), які дожили до кінця війни.

17 серпня 1953 року виведений з бойового складу флоту та переобладнаний на навчально-тренувальну станцію (УТС). 15 вересня 1953 року остаточно поставлена на прикол у Кронштадті як «КБП-35». 20 червня виключений зі списків ВМФ, а 17 серпня 1956 року списаний на брухт.

Див. також

• U-441
• HMS United (P44)
• Saukko (підводний човен)
• Marcantonio Bragadin (1931)
• USS Cavalla (SS-244)
• Redoutable (Q136)

Примітки

Виноски

Джерела

Джерела

• ShCh-404. на uboat.net. (англ.)
• Щ-404 (1935)

Посилання

• Щ-316, Щ-404, С-404, КБП-35(рос.)

Література

• А. В. Платонов. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.(рос.)
• Морозов М. Э., Кулагин К. Л. «Щуки». Легенды Советского подводного флота. — М.: Яуза, Эксмо, 2008. — 176 с. — (Арсенал коллекция). — ISBN 978-5-699-25285-5.