Орден Пія IX
Орден Пія ІХ лат. Ordo Pianus, італ. Ordine di Pio IX, Ordine Piano, | ||||
Девіз | Virtuti et Merito | |||
---|---|---|---|---|
Країна | Ватикан | |||
Тип | Орден | |||
Статус | вручається | |||
На честь: | Пій IX | |||
Нагородження | ||||
Засновано: | 17 червня 1847 | |||
Нагороджені: | ||||
d (1) | ||||
Черговість | ||||
Старша нагорода | Орден Золотої шпори | |||
Молодша нагорода | Орден святого Григорія Великого | |||
Орден Пія IX у Вікісховищі |
Орден Пія IX — третій по-старшинству орден Ватикану.
Орден був заснований папою Пієм IX 17 червня 1847 року бреве «Romanis Pontificus» з нагоди першого року його понтифікату.
Хоча, попередній папа Григорій XVI скасував титули, асоційовані з орденом Золотої шпори, Пій IX знову ввів присвоєння папського дворянства для першого і другого класів свого ордена. Дворянство було спадковим для першого класу і особистим для другого. Лицарям вручалися лише інсигнії ордена.
11 листопада 1939 року папа Пій XII листом «Litteris suis» скасував усі титули і постановив, що заслуги повинні надалі винагороджуватися лише почесними званнями, а не дворянством.
В 1987 році Державний секретаріат Святого Престолу опублікував критерії нагородження орденом Пія IX. У цьому документі серед іншого зазначено таке:
«Орден Пія IX, заснований в 1847 році папою Пієм IX для нагородження за видатні заслуги перед церквою і суспільством, в даний час вручається за заслуги перед папою, переважно дипломатам, акредитованим при Святому Престолі, державним діячам або представникам держав або монархів, які перебувають з візитом».
Згідно з первісним статутом, критерієм для нагородження орденом були видатні заслуги перед церквою і суспільством.
У двадцятому столітті орден Пія IX вручався за службу понтифіку, а після 1929 року, коли було утворено державу Ватикан, в статут були внесені значні зміни — орден стали вручати дипломатам, акредитованим при Святому Престолі, і офіційним особам, наприклад, прем'єр-міністрам, міністрам, членам делегацій, які виконують спеціальні доручення, відвідують різні папські заходи — інтронізацію, святкування річниць тощо. Варто зазначити, що орденом Пія ІХ нагороджують як католиків, так і представників інших конфесій.
Повноважні посли при папському дворі, які пробули на посаді не менше двох років, при закінченні акредитації отримують Великий хрест ордена. Консули і перші секретарі посольств при від'їзді зазвичай отримують ступінь Командора ордена, а дипломати рангом нижче — знаки лицаря.
Чиновників папської адміністрації і офіцерів швейцарської гвардії з різних нагод також можуть нагороджувати орденом Пія IX. Дипломати представництв держав, які не мають повномасштабних дипломатичних відносин зі Святим Престолом, зазвичай нагороджуються відповідним до їхнього рангу класом ордена Святого Сильвестра.
Орден має три ступені:
- Великий хрест
- Командор
- Лицар.
Великий хрест на ланцюзі — особливий ступінь, який вручається главам держав.
Командорський ступінь ділиться на командора із зіркою і командора.
Лицар | Лицар-командор | Лицар-командор із зіркою | Лицар Великого Хреста | Лицар Золотого ланцюга |
Знак ордена — це золота восьмиконечна зірка з синьої емалі з променеподібними штралами між кінцями зірки. У центрі зірки — медальйон з білої емалі із написом золотими літерами «Pivs IX» (Пій IX). Медальйон оточений золотою смугою з написом «Virtuti et Merito». Зі зворотного боку знаку ордена накладено медальйон з білої емалі з датою затвердження ордена римськими цифрами «MDCCCXLVII».
Розмір знака залежить від ступеня. Знак Великого хреста носиться на плечовій стрічці-перев'язі, знак командора — на шийній стрічці, знак лицаря — на нагрудній колодці з лівого боку грудей.
Зірка ордена ідентична знакові ордена, причому зірка Великого хреста більша за розмірами від зірки командора.
Стрічка ордена темно-синя з червоними смужками по краях.
- Ама Селассіє I
- Антоніу Рамалью Іаніш (1980)
- Беніто Муссоліні
- Галеаццо Чіано (1937)
- Ганна Сухоцька (2004)
- Густав VI Адольф (1967)
- Густав Хайнеман (1973)
- Джанні Летта
- Джанфранко Фіні
- Джевдет Сунай (1967)
- Джорджо Наполітано
- Едвард Бернард Рачінський (1991)
- Йозеф Радецький
- Карло Адзеліо Чампі
- Кшиштоф Скубішевський (1991)
- Лех Валенса (1991)
- Мартін Стропніцький
- Массімо Д'Алема (2006)
- Олаф V (1967)
- Оскар Луїджи Скальфаро
- Ришард Качоровський
- Робер Шуман
- Роберто Мароні (2008)
- Серджо Матарелла (2015)
- Сільвіо Берлусконі (2005)
- Урго Кекконен (1971)
- Франко Фраттіні
- Франц фон Папен
- Франческо Коссіґа
- Хайле Селассіє I (1970)
- Хуан Карлос I (1977)
- Ян Матейко
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Орден Пія ІХ
- Order of Pius (англ.)
- Орден св. Пия ІХ (рос.)
- I Cavalieri Pontifici (італ.)
Це незавершена стаття про нагороду. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |