Очікує на перевірку

Книга змін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Книга змін
Зображення
Назва веньянь 易經
веньянь 周易
Похідна робота Ten Wingsd
Головний предмет твору ворожіння і філософія
Жанр ворожіння і космологія
Видання або переклади Q76730987?
Творець Фу-сі
Автор Фу-сі
Країна походження Династія Чжоу
Мова твору або назви давньокитайська моваd
Перший рядок 乾 ䷀ 元亨利貞
Досліджується в I Ching studiesd
Статус авторських прав 🅮
Не раніше 10 століття до н. е.
CMNS: Книга змін у Вікісховищі
Вісім знаків «Книги змін».

Книга змін (кит. трад. 易經, спр. 易经, піньїнь: yì jīng, акад. ї цзін; кор. 易經, 역경, йоккьон; яп. 易経, えききょう, екікьо) — китайський філософсько-окультний трактат епохи династії Чжоу. Складова Конфуціанського П'ятикнижжя. Присвячений ворожінню. Пояснює принципи мінливості природи і людського життя через закономірність зміни енергій інь та ян у всесвіті. Для пояснення використовуються таємничі символи — триграми та гексаграми. Авторство традиційно приписується декільком легендарним особам, зокрема першому китайському правителю Фу-сі[джерело?].

Назва

[ред. | ред. код]

Походження

[ред. | ред. код]

За легендарною версією, вісім триграм винайшов першопредок всіх людей і перший правитель Фу Сі. Чжоуський ван Вень склав пояснення до них, а його син князь Дань написав тлумачення до усіх рисок гексаграм. Конфуцій упорядкував праці своїх попередників, зібравши їх у книгу з 12 частин, що містять власне текст книги та коментарі до неї.

Найстаріші історичні тексти книги датуються серединою 4 — початком 3 століття до Р.Х. Канонічна версія базується на копії часів династії Хань.

Коментарі

[ред. | ред. код]

Інтерпретація гексаграм виробила величезну літературу. Класичні коментарі (так звані «Десять крил» 十翼 Shí yì, див. Ten Wings[en]) були доповнені численними роз'ясненнями у наступні часи. Див., наприклад, Цзін Фан 京房 (77-37 до н. е.), Ґуань Лу[en] 管輅 (209—256, періоди Східної Хань та Саньґо).

Датування

[ред. | ред. код]

Основний текст

[ред. | ред. код]
  1. Кінець ІІ тисячоліття до Р. Х.: кінець правління династії Інь — початок правління династії Чжоу.
  2. Кінець ІІ — початок І тисячоліття до Р. Х.: початок правління династії Західна Чжоу.
  3. 900—800 до Р. Х.: кінець правління Західної Чжоу.
  4. 800—300 до Р. Х.: період Чуньцю — Чжаньго.

Найбільшу підтримку серед науковців має друга гіпотеза.

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. 800—500 до Р. Х.: період Чуньцю.
  2. 500—300 до Р. Х.: період Чжаньго.
  3. 300 до Р. Х. — 300: період правління династій Цінь і Хань.

Найбільшу підтримку серед науковців має друга гіпотеза.

Популярність в Китаї

[ред. | ред. код]

Класичне ствердження що до того, ніби коментарі до «Книги змін» були утворені Конфуцієм сприяло величезній популярності цього твору. Його шанобливо називали «першим серед п'ятьох класиків». Великим прихильником «Ї-цзіну» був імператор Кансі, серед багатьох інших.

Починаючи з періоду Вей-Цзінь (3-5 ст.) китайські буддисти вживали гексаграми для тлумачення власних ідей. Найвідомішим зразком вжитку «Книги змін» в буддизмі став твір «Чаньські інтерпретації „Змін“ Чжоу» Zhouyi Chanjie Чжисюя (1599—1655).[4]

«Ї цзін» у західній культурі

[ред. | ред. код]
  • Французький єзуїт Йоахім Буве (1656—1730) та інші послідовники течії на ім'я фігуризм бачили у трактаті найдавніший текст людства, який зберігся ще за часів до Великого потопу[джерело?].
  • Книга змін згадується у романі Германа Гессе «Гра в бісер»: Йозеф Кнехт, головний герой роману, хоче доповнити гру поняттями Книги змін.
  • Книга змін згадується у романі Віктора Пелевіна «Числа»: головний герой роману ворожить за її допомогою.
  • «Пуаро Агати Крісті» (телесеріал), в одній із серій помічник і секретарка детектива гадають на «Ї цзін»
  • «Коломбо» (телесеріал), одна із серій відбувається в закритому інституті, де є лабораторія з дослідження китайських методів передбачення, у тому числі «Ї цзін» на паличках.
  • Також Книга змін згадується в романі Філіпа Діка «Людина у високому замку», де допомагає персонажам відрізняти правильні дії від хибних.

Переклади

[ред. | ред. код]
  • Книга І-цзін. Книга змін. Перекладач Євген Тарнавський. К.: Фоліо. 2024. 288 с. ISBN 978-617-551-645-4
  • (англ.) Джеймс Легг — The Yî King. // The Sacred books of China: the texts of Confucianism / translated by James Legge; v. 2 of 6. // The sacred books of the East / translated by various oriental scholars; and edited by F. Max Müller; v. 16 . — Oxford: Clarendon Press, 1882.
  • (нім.) Ріхард Вільгельм — I Ging: das Buch der Wandlungen / aus dem Chinesischen verdeutscht und erläutert von Richard Wilhelm. — Düsseldorf: Diederichs, 1924.
  • (рос.) Шуцкий Ю. К. Китайская классическая «Книга перемен» / под ред. Н. И. Конрада. — М., 1960.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «І-цзін. Книга змін» К.: Фоліо. 2018. 281 с. ISBN 978-966-038048-6
  2. Книга І-цзін. Книга змін. Перекладач Євген Тарнавський. К.: Фоліо. 2024. 288 с. ISBN 978-617-551-645-4
  3. (рос.)Щуцкий Ю. К. Китайская классическая «Книга Перемен»: 2-е изд.,/ ред. А. И. Кобзева. — Москва: Восточная литература, 1997.
  4. (неп.)Jesuit Interpretations of the Yijing (Classic of Changes) in Historical and Comparative Perspective [Архівовано 5 лютого 2016 у Wayback Machine.], вказівка на Zhixu, Zhouyi Sishu Chanjie (A Chan Interpretation of the Zhou Changes and the Four Books), Beijing: Tuanjie chuban she, 1996.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Книга змін // Українська Релігієзнавча Енциклопедія