Казвін
| Казвін قزوین | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
![Вхід Masjed al-Nabi[en], Казвін, Іран.](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/5/54/Masjed-alnabi-qazvin.jpg) | ||||
| Основні дані | ||||
| 36°17′08″ пн. ш. 50°00′15″ сх. д. / 36.285436666667° пн. ш. 50.0041° сх. д. | ||||
| Країна |
 Іран | |||
| Регіон | Казвін | |||
| Столиця для | Сефевідський Іран, Казвін, Qazvin Countyd і Central Districtd | |||
| Площа | 64,132 км² | |||
| Населення | 331 000 (2005) | |||
| Висота НРМ | 1 800 м | |||
| Міста-побратими | Бішкек (15 квітня 2003)[1] | |||
| Телефонний код | 28 | |||
| Часовий пояс | UTC+3:30 | |||
| GeoNames | 119505 | |||
| OSM | r6792037 ·R | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | http://www.qomict.ir | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
  Казвін Казвін (Іран) | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Казвін у Вікісховищі | ||||
Казвін, Газвін (перс. قزوین) — місто на півночі Ірану, адміністративний центр і найбільше місто остана Казвін. Населення — 331 000 осіб. Важливий центр текстильної промисловості — виробництво бавовни, шовка, шкіри. У передмістях Казвіна розташована найбільша в Ірані електростанція. Залізнична станція на гілці Тегеран — Тебриз.
Про історію та топографію Казвіна є порівняно докладні відомості, оскільки з нього походить історик і географ XIV століття Хамдаллах Казвін. Засновником міста вважається Шапур, син Ардашира, родоначальника династії Сасанідів. Довгий час, навіть при Аббасидах, був одним з прикордонних пунктів Халіфату, оскільки Дейлом, гірська частина нинішнього Гіляну, не був завойований арабами. Мешканці ще в XIV столітті залишалися здебільшого сунітами шафіїтського толку і, за словами Хамдаллаха Казвіна, ніколи не підпорядковувалися ісмаїлітам, головні твердині яких знаходилися безпосередньо на північ від міста, у місцевості Рудбаре. Тут було до 50 сильних фортець; головними були Аламут та Меймундиз. При шаху Тахмаспа I (1524–1576) Казвін був деякий час столицею імперії Сефевідів. За відгуками мандрівників XVII століття, він не поступався жодному місту Персії, крім Ісфахана[2].
- ↑ International cooperation of Bishkek City Hall
- ↑ Бартольд В. В. Историко-географический обзор Ирана // Сочинения / Бартольд В. В.. — М. : Наука, 1971. — Т. VII: Работы по исторической географии и истории Ирана. — С. 199-200.
| № | Назва | Остан | Населення | № | Назва | Остан | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Тегеран  Мешхед |
1 | Тегеран | Тегеран | 8 154 051 | 11 | Решт | Ґілян | 639 951 |  Ісфаган  Кередж |
| 2 | Мешхед | Хорасан-Резаві | 2 749 374 | 12 | Захедан | Систан і Белуджистан | 560 725 | ||
| 3 | Ісфаган | Ісфаган | 1 756 126 | 13 | Керман | Керман | 534 441 | ||
| 4 | Кередж | Альборз | 1 614 626 | 14 | Ерак | Меркезі | 526 182 | ||
| 5 | Тебриз | Східний Азербайджан | 1 494 988 | 15 | Хамадан | Хамадан | 525 794 | ||
| 6 | Шираз | Фарс | 1 460 665 | 16 | Єзд | Єзд | 486 152 | ||
| 7 | Ахваз | Хузестан | 1 112 021 | 17 | Ардебіль | Ардебіль | 482 632 | ||
| 8 | Кум | Кум | 1 074 036 | 18 | Бендер-Аббас | Хормозґан | 435 751 | ||
| 9 | Керманшах | Керманшах | 851 405 | 19 | Есламшахр | Тегеран | 389 102 | ||
| 10 | Урмія | Західний Азербайджан | 667 499 | 20 | Зенджан | Зенджан | 386 851 | ||
|
Це незавершена стаття з географії Ірану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |