Григорій (Яхимович)

	Григорій (Яхимович)
	Митрополит Галицький, ; Архієпископ Львівський, ; єпископ Кам'янецький
	Митрополит Галицький, ; Архієпископ Львівський, ; єпископ Кам'янецький
23 березня 1860 — 29 квітня 1863
Обрання:	23 березня 1860
Церква:	Українська греко-католицька церква
Попередник:	Михайло Левицький
Наступник:	Спиридон Литвинович
	Єпископ Перемишльський
	Єпископ Перемишльський
25 березня 1849 — 23 березня 1860
Інтронізація:	25 березня 1849
Обрання:	5 вересня 1848
Попередник:	Іван Снігурський
Наступник:	Тома Полянський
Альма-матер:	Авґустинеум
Діяльність:	педагог, політик, католицький священник, католицький диякон, католицький єпископ
Народження:	16 лютого 1792; Підбірці
Смерть:	1 травня 1863 (71 рік); Львів
Похований:	Личаківський цвинтар
Батько:	Іван Яхимович
Мати:	Марія Яхимович (Гарасевич)
Священство:	26 вересня 1816
Єп. хіротонія:	21 листопада 1841
Нагороди:
	Командор ордена Леопольда (Австрія)
	Григорій у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яхимович.

Митрополи́т Григо́рій Яхимо́вич (у світі Григо́рій Яхимо́вич;^[4] 16 лютого 1792, Підбірці — 29 квітня 1863, Львів) — єпископ Української греко-католицької церкви; з 1860 року Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський — предстоятель Української греко-католицької церкви. Барон.^[5].

Автор численних проповідей та богословських праць.

Життєпис

Народився поблизу Львова в сім'ї Івана та його дружини Марії (до шлюбу Гарасевич).

Навчався у Львівській гімназії, богословську освіту здобув у Відні. 26 вересня 1816 року митрополит Михайло Левицький висвятив його в сан пресвітера. У 1818—1819 роках служив у парохії церкви святої Варвари у Відні, одночасно навчаючись в інституті святого Августина. Отримав ступінь доктора богослов'я, філософії і вільних мистецтв.

Після повернення очолював кафедру релігії (з 1819 р.), був професором педагогіки (з 1825 р.) та теології (з 1837 р.) у Львівському університеті. Крилошанин Львівської капітули (з 1835 р.), ректор Львівської духовної семінарії (1837—1848 рр.), а протягом 1860—1861 років був ректором Львівської греко-католицької семінарії, каноніком митрополичого капітулу і «ректором магніфікус» Львівського університету.

Помер несподівано, не прокинувшись у своєму палаці на горі Святого Юра. На його похорон зібралося близько 20 000 осіб. Був похований на Городецькому кладовищі (знаходився приблизно в районі сучасного приміського вокзалу на вул. Городоцькій). Наприкінці XIX ст. цвинтар ліквідували, а труни Яхимовича та його суфрагана і наступника Спиридона Литвиновича з великими почестями перенесли в гробницю Львівської капітули на Личаківський цвинтар^[6]^[7].

Церковна кар'єра

У липні 1841 року папа римський Григорій XVI іменував його єпископом-суфраганом (єпископом-помічником) митрополита Михайла Левицького з титулом єпископа Помпеолітанского.
У 1848 році імператор Фердинанд I іменував його єпископом-ординарієм Перемишльської єпархії, у цьому ж році папа Пій IX призначив його перемиським єпископом.
З 23 березня 1860 року був затверджений на митрополичий престол у Галичі. З приводу цієї події Богдан Дідицький в друкарні Ставропігійського інституту видав 560-сторінковий альбом «Зоря Галицька альбум на 1860 р.», у якому містилися статті, вірші, вірші тощо 52 галицьких і закарпатських авторів, серед яких були Микола Устиянович, Лука Данкевич, Олександр Духнович та ін.

Громадська діяльність

У 1848 році брав активну участь у галицько-руському русі, очолив першу громадсько-політичну організацію галицьких русинів — Головну Руську Раду. Він був досить ліберальним і лояльним до Габсбурзької монархії, що дозволяло займатися діяльністю з відстоювання прав свого народу, не зазнаючи переслідувань з боку австрійського уряду. Так, він брав участь у «азбучній війні» проти заміни кирилиці латинським алфавітом, був членом Собору руських вчених, дбав за чистоту східнокатолицького обряду. Став одним із провідних діячів українського національного відродження середини ХІХ століття.

Зробив великий внесок у розвиток шкільної освіти, разом з Михайлом Куземським відкрили безліч народних шкіл. Добивався запровадження викладання української мови у школах Галичини, вимагав від духовенства вживання української мови під час проповідей.

Крім церковної і суспільно-політичної діяльності, захоплювався астрономією і технікою. Написав декілька досліджень, сконструював машину для косіння трави, розробляв план пароплавного сполучення на річці Сян. Користувався повагою при цісарському дворі, нагороджений Хрестом Леопольда і титулом барона.

Посол до Австрійського парламенту 1848 року, посол до Галицького сейму в 1861—1863 роках.

Примітки

↑ ^а ^б Faceted Application of Subject Terminology
d:Track:Q3294867 d:Track:Q846596
↑ ^а ^б MAK
d:Track:Q105192847
↑ Криса Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 171. — ISBN 978-966-8955-00-6
d:Track:Q62416080 d:Track:Q116966495
↑ у польськомовних джерелах — Grzegorz Jachimowicz → Див.: Wykaz Członków Sejmu krajowego królestwa Galicyi i Lodomeryi, tudzież wielkiego xięstwa Krakowskiego [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]. — 1863. — S. 3. (пол.)
↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 150. (пол.)
↑ знаходиться неподалік могили Івана Франка
↑ Встановлено таблицю з іменами похованих у гробниці Львівської капітули – Львівська Архиєпархія Української Греко-Католицької Церкви. ugcc.lviv.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 22 квітня 2018.

Джерела

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
І. Орлевич. Яхимович Григорій // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.801 ISBN 978-966-611-818-2.

Посилання

Яхимович Григорій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2132. — 1000 екз.
Яхимович Грмгорій // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Григорій Яхимович: біографія [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.].

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1469824"_data-entity-id="Q3294867">Faceted_Application_of_Subject_Terminology<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q3294867]][[d:Track:Q846596]]</div>-1] а ^б Faceted Application of Subject Terminology
d:Track:Q3294867 d:Track:Q846596

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q105192847">MAK<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q105192847]]</div>-2] а ^б MAK
d:Track:Q105192847

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13136_citetype_Q1711593"_data-entity-id="Q62416080"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Криса_Любомир_Степанович|Криса&nbsp;Л.]]</i>_[[:d:Q62416080|Личаківський_некрополь]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2006._—_С.&nbsp;171._—_ISBN_978-966-8955-00-6</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q62416080]][[d:Track:Q116966495]]</div>-3] Криса Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 171. — ISBN 978-966-8955-00-6
d:Track:Q62416080 d:Track:Q116966495

[4] у польськомовних джерелах — Grzegorz Jachimowicz → Див.: Wykaz Członków Sejmu krajowego królestwa Galicyi i Lodomeryi, tudzież wielkiego xięstwa Krakowskiego [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]. — 1863. — S. 3. (пол.)

[5] Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 150. (пол.)

[6] знаходиться неподалік могили Івана Франка

[7] Встановлено таблицю з іменами похованих у гробниці Львівської капітули – Львівська Архиєпархія Української Греко-Католицької Церкви. ugcc.lviv.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 22 квітня 2018.

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

Генеалогія та некрополістика	Find a Grave
Словники та енциклопедії	Internetowa encyklopedia PWN · Prabook
Нормативний контроль	FAST: 32835 · Freebase: /m/0gky8c6 · ISNI: 0000000110504737 · LCCN: n79031810 · MAK: 9810696605205606 · NTA: 113854420 · NUKAT: n2007106273 · SUDOC: 24364518X · VIAF: 30810794

п о р Предстоятелі Української греко-католицької церкви після 1596 року
Київські Митрополити	Михайло Рагоза • Іпатій Потій • Йосиф Велямин Рутський • Рафаїл Корсак • Антін Селява • Гавриїл Коленда • Кипріян Жоховський • Лев Слюбич-Заленський • Юрій Винницький • Лев Кішка • Атанасій Шептицький • Флоріян Гребницький • Пилип Володкович • Лев Шептицький • Ясон Смогожевський • Теодосій Ростоцький • Іраклій Лісовський • Григорій Коханович • Йосафат Булгак
Галицькі Митрополити / Львівські Архієпископи	Антоній Ангелович • Михайло Левицький • Григорій Яхимович • Спиридон Литвинович • Йосиф Сембратович • Сильвестр Сембратович • Юліан Сас-Куїловський • Андрей Шептицький
Львівські Верховні Архієпископи / Галицькі Митрополити	Йосип Сліпий • Мирослав Іван Любачівський
Києво-Галицькі Верховні Архієпископи / Київські Митрополити	Любомир Гузар • Святослав Шевчук

п о р Ректори Львівського університету
Львівський університет імені Йосифа ІІ (1784—1805)	Антоній Вацлав Бетанський (1784/85) • Балтазар Борзаґа (1785/86) • Бурхард Шіверек (1786/87) • Віт Вреха (1787/88) • Йозеф Віммер (1788/89) • Ян Амброз (1789/90) • Алоїз Капуано (1790/91) • Вацлав Ганн (1791/92) • Ян Антоні де Поточкі (1792/93) • Домінік Зіґфрід Кефіль (1793/94) • Лоренц Прессен (1794/95) • Ян Гольфельд (1795/96) • Антоній Ангелович (1796/97) • Станіслав Ґжембський (1797/98) • Бурхард Шіверек (1798/99) • Юзеф Спорк (1799/1800) • Каєтан Кіцький (1800/01) • Балтазар Борзаґа (1801/02) • Франц Мазох (1802/03) • Ян Земанчик (1803/04) • Миколай Скородинський (1804/05) • Франтішек Кодеш (1805)
Львівський ліцей (1805—1817)	Ян Амброз (1805/06) • Лоренц Прессен (1806/07) • Ґеорґ Ехснер (1807/08) • Ян Непомуцен Гоффманн (1808/09) • Йозеф Арбтер (1809/10) • Франц де Пауля Нойгаузер (1810/11) • Ян Гольфельд (1811/12) • Анджей Цайзль (1812/13) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1813/14) • Франц Бабель де Фронсберґ (1814/15) • Франтішек Кодеш (1815/16) • Франтішек Кодеш (1816/17)
Львівський університет імені Франца ІІ (1817—1918)	Анджей Анквіч (1817/18) • Йозеф Вінівартер (1818/19) • Фердинанд Штехер (1819/20) • Юліус Гюттер (1820/21) • Модест Гриневецький (1821/22) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1822/23) • Петер Крауснекер (1823/24) • Йозеф Маусс (1824/25) • Франциск Ксаверій Захар'ясевич (1825/26) • Фердинанд Польберґ (1826/27) • Франц Мазох (1827/28) • Микола Нападієвич (1828/29) • Венедикт Левицький (1829/30) • Карл Краусс (1830/31) • Войцех Жердинський (1831/32) • Авґуст Кунцек (1832/33) • Онуфрій Криницький (1833/34) • Ян Добжанський (1834/35) • Франц де Пауля Нойгаузер (1835/36) • Ян Стібер (1836/37) • Мартин Барвінський (1837/38) • Антон Гаймберґер (1838/39) • Франц Бабель де Фронсберґ (1839/40) • Ґеорґ Гольцґетан (1840/41) • Яків Геровський (1841/42) • Юзеф Райнер (1842/43) • Кароль Іґнаци Странський (1843/44) • Адольф Пфайффер (1844/45) • Антоній Манастирський (1845/46) • Францішек Туна (1846/47) • Бенедикт Ваґнер (1847/48) • Карломан Танґль (1848/49) • Себастіян Міхал Тичинський (1849/50) • Франц Коттер (1850/51) • Йозеф Маусс (1851/52) • Каєтан Жмиґродський (1852/53) • Едуард Гербст (1853/54) • Іґнац Лемох (1854/55) • Онуфрій Криницький (1855/56) • Ян Паздєра (1856/57) • Антоній Вахгольц (1857/58) • Онуфрій Криницький (1858/59) • Анджей Фанґор (1859/60) • Григорій Яхимович (1860/61) • Людвік Маліновський (1861/62) • Фрідріх Рульф (1862/63) • Яків Головацький (1863/64) • Лукаш Солецький (1864/65) • Евгеніуш Мор (1865/66) • Вільгельм Керґель (1866/67) • Йосиф Делькевич (1867/68) • Фрідріх Рульф (1868/69) • Германн Шмідт (1869/70) • Франц Костек (1870/71) • Франц Коттер (1871/72) • Антоній Малецький (1872/73) • Альберт Філярський (1873/74) • Маврици Кабат (1874/75) • Євсевій Черкавський (1875/76) • Євсевій Черкавський (1876/77) • Зиґмунт Венцлевський (1877/78) • Леон Білінський (1878/79) • Ксаверій Ліске (1879/80) • Климентій Сарницький (1880/81) • Леонард П'єнтак (1881/82) • Броніслав Леонард Радзишевський (1882/83) • Едвард Ріттнер (1883/84) • Людвік Клосс (1884/85) • Лаврентій Жмурко (1885/86) • Тадеуш Пілат (1886/87) • Євсевій Черкавський (1887/88) • Леонард П'єнтак (1888/89) • Климентій Сарницький (1889/90) • Томаш Станецький (1890/91) • Роман Пілат (1891) • Авґуст Баласітс (1891/92) • Марцелій Паливода (1892/93) • Людвік Цвіклінський (1893/94) • Тадеуш Войцеховський (1894/95) • Освальд Бальцер (1895/96) • Йосиф Комарницький (1896/97) • Антоній Реман (1897/98) • Генрик Кадий (1898/99) • Владислав Абрагам (1899/1900) • Броніслав Кручкевич (1900/01) • Людвік Ридигер (1901/02) • Владислав Охенковський (1902/03) • Ян Непомуцен Фіялек (1903/04) • Антоній Каліна (1904) • Юзеф Пузина (1904/05) • Антоні-Владислав Ґлузинський (1905/06) • Фелікс Гризецький (1906/07) • Броніслав Дембінський (1907/08) • Антоній Марс (1908/09) • Станіслав Ґломбінський (1909/10) • Блажей Яшовський (1910/11) • Людвік Фінкель (1911/12) • Адольф Бек (1912/13) • Станіслав Стажинський (1913/14) • Казімеж Твардовський (1914—1917) • Казімеж Вайс (1917/18)
Львівський університет імені Яна Казимира (1918—1939)	Антоній Станіслав Юраш (1918/19) • Альфред Гальбан (1919/20) • Емануель Махек (1920/21) • Ян Каспрович (1921/22) • Станіслав Нараєвський (1922/23) • Юліуш Макаревич (1923/24) • Влодзімєж Сєрадський (1924/25) • Едвард Порембович (1925/26) • Юзеф Семирадський (1926/27) • Адам Ґерстманн (1927/28) • Леон Пінінський (1928/29) • Гілари Шрамм (1929/30) • Станіслав Вітковський (1930/31) • Северин Кжеменєвський (1931/32) • Адам Ґерстманн (1932/33) • Генрик Гальбан (1933) • Каміль Стефко (1933/34) • Ян Чекановський (1934/35) • Ян Чекановський (1935/36) • Станіслав Кульчиньский (1936/37) • Станіслав Кульчиньский (1937/38) • Едмунд Буланда (1938/39) • Роман Лонгшам де Бер'є (1939)
Львівський університет імені Івана Франка (від 1939)	Михайло Марченко (1939/40) • Георгій Биченко (1940/41) • Василь Сімович (1941) • Микола Паше-Озерський (1944, в. о. ректора) • Іван Бєлякевич (1944/1948) • Гурій Савін (1948/1951) • Євген Лазаренко (1951/1963) • Микола Максимович (1963/1981) • Володимир Чугайов (1981/1990) • Іван Вакарчук (1990/2007) • Василь Височанський (2007/2010, в. о. ректора) • Іван Вакарчук (2010/2013) • Василь Височанський (2013/2014, в. о. ректора) • Володимир Мельник (від 10 червня 2014)

п о р Ректори Львівської духовної семінарії Святого Духа
Ректори Львівської духовної семінарії (1783—1945)	Антоній Ангелович (1783-1784) · Михайло Щавницький (1784-1787) · Антоній Ангелович (1787-1796) · Микола Скородинський (1796) · Яків Лабчинський (1796) · Микола Скородинський (1796-1797) · Костянтин Сабатовський (1797-1806) · Іван Гарасевич (1807) · Федір Фединкевич (1807-1808) · Федір Мохнацький (1808-1813) · Іван Лаврівський (1814-1820) · Гавриїл Дубовицький (1820-1829) · Семен Вислоцький (1829-1830) · Стефан Теліховський (1832-1836) · Венедикт Левицький (1836-1837) · Григорій Яхимович (1837-1841) · Іван Бохенський (1842-1850) · Іван Слимаковський (1850-1878) · Володислав Бачинський (1878-1881) · Олександр Бачинський (1883-1893) · Лев Туркевич (1893-1902) · Григорій Хомишин (1902-1904) · Йосиф Жук (1904-1910) · Йосиф Боцян (1910-1920) · Теодосій Галущинський, ЧСВВ (1920-1926) · Йосиф Сліпий (1926-1944) · Іван Чорняк (1944-1945)
Ректори Львівської духовної семінарії (1990 — до нині)	Филимон Курчаба, ЧНІ (1990-1991) · Юліан Вороновський, Студит (1991-1993) · Степан Меньок, ЧНІ (1994-1998) · Богдан Прах (1998-2007) · Святослав Шевчук (2007-2009) · Миколай Фредина (2009-2013) · Ігор Бойко (від 2013)

Григорій (Яхимович)

Зміст

Життєпис

Церковна кар'єра

Громадська діяльність

Примітки

Джерела

Посилання

Навігаційне меню

Григорій (Яхимович)

Життєпис

Церковна кар'єра

Громадська діяльність

Примітки

Джерела

Посилання

Навігаційне меню

Пошук