Генеральна конференція мір і ваг
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Генеральна конференція мір і ваг | |
| Дата створення / заснування | 21 вересня 1889 |
|---|---|
| Коротка назва | CGPM[1] і CGPM[2] |
| Юрисдикція | увесь світd[3] |
| Розташування штаб-квартири | Великий Парижd[4] |
| Офіційний сайт(англ.) Офіційний сайт(фр.) | |
Генеральна конференція мір і ваг (фр. Conférence générale des poids et mesures) — одна з трьох організацій, заснованих для підтримки міжнародної системи фізичних одиниць, як визначено метричною конвенцією 1875 року. До складу учасників конференції входять 52 держави з повним членством і 26 — з асоційованим членством.
Періодичність і місце проведення засідань керівного органу: Проводиться не менш ніж один раз на чотири роки у Парижі (Франція).
Адреса штаб-квартири міжнародної організації: Pavillion de Breteiul FR 92312 Sevres cedex Frans, Paris, France
| Перша [Архівовано 18 червня 2007 у Wayback Machine.] (1889) | Визначено міжнародний прототип кілограма, виготовлений із сплаву платини й іридію. Прототип зберігається в Міжнародному бюро мір і ваги. Проголошено міжнародний еталон метра. |
| Друга [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1897) | Жодних резолюцій не було прийнято. |
| Третя [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1901) | Переозначено літр як об'єм кілограма води. Уточнене означення кілограма як одинці маси, означено «стандартну вагу», визначено стандартне прискорення вільного падіння, запроваджено використання грама сили. |
| Четверта [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1907) | Прийнято означення карата як 200 мг. |
| П'ята [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1913) | Запропоновано міжнародну шкалу температур. |
| Шоста [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1921) | Переглянуто метричну конвенцію. |
| Сьома [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1927) | Створено консультативну комісію з електрики. |
| Восьма [Архівовано 17 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1933) | Визначено потребу в абсолютних електричних одиницях. |
| Дев'ята [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1948) | Визначено ампер, бар, кулон, фарад, генрі, джоуль, ньютон, ом, вольт, ват, вебер. Вибрано назву для градуса Цельсія. Мала літера l затверджена як позначення літра. Як кому, так і крапку було прийнято як позначення десяткової частини. Замінено символи для стера і секунди [1] [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.]. Пропонувалося, але не було затверджене загальне повернення до довгої системи нумерації. |
| Десята [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1954) | Означено кельвін та стандартну атмосферу. Почалося встановлення Міжнародної системи одиниць (метр, кілограм, секунда, ампер, кельвін, кандела). |
| 11-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1960) | Метр перевизначено через довжину хвилі світла. Прийнято одиниці: герц, люмен, люкс, тесла. Нова метрична система отримала назву SI, «the modernized metric system». Підтверджено вживання префіксів піко-, нано-, мікро-, мега-, гіга- та тера-. |
| 12-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1964) | Повернено початкове означення літра як 1 дм3. Затверджено префікси атто- та фемто-. |
| 13-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1967) | Перевизначено секунду як тривалість 9 192 631 770 періодів випромінювання, що відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану цезію-133 при температурі 0 K. Градус Кельвіна перейменовано в кельвін. Змінено означення кандели. |
| 14-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1971) | Визначено нову основну одинцю SI — моль. Затверджено одиниці паскаль, сіменс. |
| 15-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1975) | Затверджено префікси пета- та екса-. Запроваджено радіологічні одиниці грей та бекерель. |
| 16-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1979) | Визначено одиниці кандела, зіверт. Затверджено використання для позначення літра символів l та L. |
| 17-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1983) | Метр визначено через швидкість світла. |
| 18-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1987) | Прийнято договірне значення для сталої Джозефсона, KJ, та сталої фон Клітцинга, RK, готуючись до перевизначення ампера й кілограма. |
| 19-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1991) | Запроваджено нові префікси йокто-, зепто-, зета- та йота-. |
| 20-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1995) | Додаткові одиниці SI радіан та стерадіан стали похідними одиницями. |
| 21-ша [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1999) | Затверджено нову одиницю SI катал = моль за секунду для каталітичної активності. |
| 22-га [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (2003) | Підтверджено вживання коми або крапки для позначення десяткової частини, але не для групування символів з метою полегшення читання: «числа можуть бути розділені на трійки для полегшення читання, ні крапки, ні коми не вставляються в проміжки між групами»[5]. |
| 23-тя [Архівовано 7 червня 2011 у Wayback Machine.] (2007) | Роз'яснення щодо кельвіна та ідеї щодо перевизначення деяких основних одиниць SI. |
| 24-та [Архівовано 30 січня 2012 у Wayback Machine.] (2011) | Затверджено проект майбутнього переозначення основних одиниць Si. |
| 25-та [Архівовано 16 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (2014) | Обговорювалось перевизначення кілограма через сталу Планка, але рішення не було ухвалене. Відзначено прогрес у підготовці перевизначення основних одиниць. Було зроблено висновок, що запропоновані дані ще не є достатньо надійними. Заохочуються подальші зусилля щодо вдосконалення даних, так щоб на 26-му засіданні можна було б прийняти резолюцію щодо перевизначення основних одиниць SI |
| 26-та [Архівовано 19 вересня 2019 у Wayback Machine.] (2018) | Переглянуто визначення одиниць SI кілограм, ампер, кельвін та моль через відповідні фундаментальні стали: Планка, елементарний заряд, Больцмана та Авогадро, оновлені значення яких також було затверджено.[6] |
- Дата набуття Україною членства: 09.08.2002 р.;
- Підстава для набуття членства в міжнародній організації: Доручення КМУ від 17.12.01 № 18478/45;
- Статус членства: Асоційований член;
- Характер фінансових зобов'язань України: Сплата щорічного членського внеску;
- Джерело здійснення видатків, пов'язаних з виконанням фінансових зобов'язань: Державний бюджет України;
- Вид валюти фінансових зобов'язань: Євро
- Обсяг фінансових зобов'язань України на 2017 рік: інформації немає;
- Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за виконання фінансових зобов'язань: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.[7]
- ↑ https://www.bipm.org/en/worldwide-metrology/cgpm/
- ↑ https://www.bipm.org/fr/worldwide-metrology/cgpm/
- ↑ https://www.bipm.org/en/about-us/
- ↑ https://www.bipm.org/en/access
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 вересня 2007. Процитовано 30 січня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ As of Today, the Fundamental Constants of Physics (c, h, e, k, NA) Are Finally… Constant!. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 16 листопада 2018.
- ↑ Єдиний державний реєстр міжнародних організацій, членом яких є Україна станом на 01.01.2017. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.