Вакаяма
| Вакаяма | |
 | |
| Країна | Японія |
| Острів | Хонсю |
| Регіон | Кінкі |
| Префектура | Вакаяма |
| ISO 3166-2 | 30201-5 |
| 34°14′ пн. ш. 135°10′ сх. д. / 34.233° пн. ш. 135.167° сх. д. | |
| Площа | 209,23 км² (1 жовтня 2007[1]) |
| Населення | 370 978 осіб (1 липня 2008[2]) |
| Густота | 1773.1 осіб / км² |
| city.wakayama.wakayama.jp(яп.) | |
| |
|
| |
Вакаяма (яп. 和歌山市, わかやまし, вакаяма сі [3]) — місто в Японії, у північній частині префектури Вакаяма, адміністративний центр цієї префектури. Входить до списку центральних міст Японії.
Місто Вакаяма виникло на основі однойменного призамкового містечка 17 століття. Протягом періоду Едо воно служило політико-адміністративним центром Вакаяма-хану та провінції Кії, володіння кіїських Токуґава, родичів всеяпонських сьоґунів.
Вакаяма є найбільш густонаселеним пунктом регіону Кінкі після Осаки і Кобе. В місті проживає 40 % усіх жителів префектури Вакаяма, проте площа самого міста не перевищує 4 % площі цієї префектури.
Емблема Вакаями — зображення шестикутної зірки, всередині якої розміщене коло з трьома вістрями. Вістря уособлюють гори (яма), які оточують місто з півночі, сходу і півдня. В середині кола знаходиться стилізований ієрогліф 和 (ва), оточений знаком ◎, який є стилізованим зображенням знаку катакани カ (ка). Три елементи — ва-ка-яма складають назву міста.
|
Прапор Акіти
|
Прапор Вакаями — полотнище білого кольору, сторони якого співвідносяться як 2 до 3. В центрі полотнища розміщена емблема міста блакитного кольору.
|
|
Азалія
|
Камфорне дерево
|
Символ-квітка Вакаями— азалія. Її було вибрано 1974 року серед сотні квіток-кандидатів шляхом масштабного опитування мешканців міста.
Камфорне дерево є деревом-символом Вакаями. Його часто можна побачити в околицях японських синтоїстських святинь та парків міста. Дерево було затверджено міським символом у 1974 році.
Вакаяма розташована в однойменній рівнині у гирлі річки Кінокава у північно-західній частині півострова Кії. З півночі, сходу і півдня місто оточують гори і пагорби, багаті на джерельні води. На заході Вакаяму омивають води протоки Кітан, що сполучає Тихий океан і Внутрішнє Японське море.
Вакаяма межує на півночі з містом Ханнан та містечком Місакі префектури Осака. На сході і півдні місто має спільний кордон з містами Кайнан Кінокава й Іваде префектури Вакаяма.
Площа міста Вакаяма складає 209,23 км². Його довжина з півночі на південь дорівнює близько 17,5 км, а з заходу на схід — 29,0 км. Найвища точка Вакаями становить 490 м[4].
Клімат Вакаями вологий субтропічний. Середня температура повітря у 2005 році становила 16,8 °C. Найнижча температура дорівнювала −1,7 °C, найвища — 36,4 °C. Середня кількість опадів відносно низька порівняно з іншими містами Японії — 1420,5 мм на рік. Середня вологість повітря становила 64 % у 2005 році. Зима в Вакаямі малосніжна і тепла, а літо спекотне і багате на дощі.[4]
Територія Вакаями була заселена в період палеоліту і неоліту. У 4 — 7 століттях вона увійшла до складу молодої японської держави Ямато. Через століття центральний уряд провів адміністративну реформу і Вакаяма стала складовою південної провінції Кії[5].
З землями Вакаями пов'язані давньояпонські міфи про богиню сонця Аматерасу та завойовницю Кореї імператрицю Дзінґу. Ці міфи записані у стародавніх японських хроніках «Записи про справи давнини» та «Аннали Японії», які свідчать що Вакаяма відігравала важливу стратегічну роль для яматоського Імператорського двору.
У 12 — 16 століттях центр сучасної Вакаями називався місцевістю Сайка[6]. Вона перебувала під владою місцевої дрібної самурайської знаті — сайківців[7]. Система їхнього управління була колегіальною і запобігала виокремленню авторитарного регіонального лідера. Сайківці одними з перших в Японії налагодили виробництво власної вогнепальної зброї і успішно обороняли свій місцевий союз від зовнішніх ворогів, зокрема Оди Нобунаґи. Місцевим героєм, який боровся проти нього за незалежність земляків був Судзукі Маґоїті, знаний в японських легендах пізнішого часу як «стрілець Маґоїті з Сайки».
1585 року об'єднувач Японії Тойотомі Хідейосі підкорив свободолюбних сайківців і спорудив на їхній батьківщині замок. Він назвав його Вакаяма — «гора пісень», на честь сусідньої затоки Ваканоура — «затока пісень». Під цим замком виникло призамкове містечко, яке стало основою сучасного міста Вакаяма.
Після битви при Секіґахара 1600 року в Японії було встановлено сьоґунат роду Токуґава, а на землях Вакаями — Вакаяма-хан, який передали в управління союзному роду Асано. Через 19 років Асано переправили до Хіросіми, а Вакаяма з усією провінцією Кії, доходом у 555 тисяч коку, дісталася гілці сьоґунського роду — кіїським Токуґава. Протягом 17 — 19 століття вони займалися розвитком Вакаями, перетворивши її на 7-е за величиною населення містечко Японії. За цей час один з правителів Вакаями, Токуґава Йосімуне, обіймав пост 8-го сьоґуна Японії.
У результаті відновлення в країні прямого імператорського правління 1868 року та адміністративної реформи 1871 року володіння кіїських Токуґав були перетворені у префектуру Вакаяма. Її адміністративним центром стало містечко Вакаяма, яке 1 квітня 1889 року отримало статус міста.
В період між двома світовими війнами Вакаяма була важливим стратегічним пунктом Японської імперії. В місті знаходилися металургійні заводи компанії Сумітомо. 9 липня 1945 року, під час Другої світової війни, авіація США варварськи розбомбила місто[8].
У 1950-1960-х Вакаяму відродили з попелу. Символом відновлення стала реконструкція міського замку у 1958 році.
1997 року Вакаяма була зарахована до списку центральних міст державного Японії.
Пам'ятка
|
Опис
|
Пам'ятка
|
Опис
|
|
Замок Вакаяма — замок кіїських Токуґава періоду Едо, політико-адміністративний центр містечка Вакаяма і провінції Кії пізнього середньовіччя. Фортпост роду Токуґава в Західній Японії. | 
|
Парк Йосуй — парк кіїських Токуґава створений за проектом кіотських аристократів. Вважається одним з найгарніших японських ставкових парків. |
|---|
Вакаяма підтримує дружні відносини з 4 містами світу[9]:
- Кавабата Рюсі (1885—1966), художник ніхонга і поет
- ↑ Статистика Інституту географії Японії// Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 27 серпня 2008 [1].
- ↑ Статистика префектури Вакаяма // Сайт префектури Вакаяма. Переглянуто 30 серпня 2008 [2].
- ↑ Дослівне значення: «гора пісень».
- ↑ а б Статистичні дані з сайт міста Вакаяма. Архів оригіналу за 28 травня 2008. Процитовано 16 серпня 2008.
- ↑ Свідоцтвом яматоського панування залишки скупчення курганів Івасе-Сендзука (岩橋千塚古墳群)
- ↑ Японською: 雑賀.
- ↑ Японською: 雑賀衆. Єзуїтські місіонери 16 століття називали сайківців «заможними селянами».
- ↑ Під час бомбардування згорів Вакаямський замок і багато культурних надбань міста, а також постраждало близько 113 тисяч жителів, серед яких загинули 1 208 осіб, а близько 4560 осіб зазнали поранень різних ступенів тяжкості.
- ↑ Дані сайту міста Акіта [3] [Архівовано 11 грудня 2008 у Wayback Machine.].
- Офіційна сторінка міста Вакаяма(яп.)
- Культурні надбання Вакаями (яп.)
- Історичний музей Вакаями [Архівовано 23 вересня 2008 у Wayback Machine.] (яп.)
- Wakayama City Tourist Association [Архівовано 25 листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Waiker's Guide Map to Wakayama (англ.)
Адміністративний поділ префектури Вакаяма | ||
|---|---|---|
| Міста |  | |
| Повіти | ||
|
Це незавершена стаття з географії Японії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |