Емманюель Шарпантьє
Емманюель Шарпантьє (нар. 11 грудня 1968, Жувізі-сюз-Орж, Франція) — французька науковиця, мікробіолог, лауреатка Нобелівської премії з хімії (2020). Професор і директор Інституту інфекційної біології[de] Товариства Макса Планка. У 2012 році Шарпантьє і Дженніфер Даудна першими запропонували використання механізму CRISPR/Cas9 для запрограмованого редагування генів,[7] що розцінюється як одне з найзначніших відкриттів в історії біології.[8][9]
Навчалася в Університеті П'єра і Марії Кюрі. У 1995 році здобула ступінь доктора філософії в Інституті Пастера. Працювала в США, Австрії, Швеції. З 2013 року працює в Німеччині. З 2015 року директор департаменту регулювання інфекційної біології Інституту інфекційної біології Товариства Макса Планка.[10]. Дослідниця CRISPR Cas9[11].
2020 року Емманюель Шарпантьє разом із Дженніфер Даудна отримала Нобелівську премію з хімії за відкриття генного редагування [12].
- 2011: Премія Фернстрем[en][13]
- 2014: член EMBO[14][15].
- 2014: Премія Поля Джанссена за біомедичне дослідження[en]
- 2014: Премія Йорана Густафссона[es][16]
- 2015: Член Шведська королівська академія наук[17]
- 2015: Премія за прорив у науках про життя
- 2015: Премія Ернста Юнга[en]
- 2015: Премія Грубера[de]
- 2015: Carus-Medaille[de] Леопольдини
- 2015: Премія принцеси Астурійської
- 2015: Louis-Jeantet Prize for Medicine[en][18]
- 2015: Clarivate Citation Laureates з хімії
- 2015: Премія Мессрі[en]
- 2016: Член Берлінсько-Бранденбурзької академії наук
- 2016: Член Австрійської академії наук[19]
- 2016: Премія L'Oréal — ЮНЕСКО «Для жінок у науці»[20]
- 2016: Міжнародна премія Гайрднера
- 2016: Премія Тан
- 2016: премія Отто Варбурга[en]
- 2016: Премія Пауля Ерліха та Людвига Дармштедтера[de]
- 2016: HFSP Премія Накасоне[de] (разом з Дженніфер Даудна)
- 2016: Warren Alpert Foundation Prize[en]
- 2016: Премія Лейбніца
- 2016: Маєнбурзька премія[en]
- 2016: BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards
- 2016: Медаль Джона Скотта
- 2017: Премія Японії
- 2017: Почесний доктор Гонконзького університету науки та технології
- 2017: член Французької академія наук
- 2017: Іноземний член НАН США[21].
- 2017: Премія медичного центру Олбані[en]
- 2018: Почесний доктор, Католицький університет Лувен[22]
- 2018: Почесний доктор, Кембриджський університет[23]
- 2018: Почесний доктор, Манчестерський університет[24]
- 2018: Премія Кавлі[25]
- 2018: V de Vida Award, Іспанської асоціації протидії раку[26]
- 2018: Австрійський почесний знак «За науку і мистецтво»
- 2018: Медаль пошани, Американське онкологічне товариство[en][27]
- 2018: Аахенська інженерна нагорода[de][28]
- 2018: Берлінська наукова премія[de][29]
- 2019: Премія Шееле[en][30]
- 2019: Медаль Ріхарда Ернста, Федеральна вища технічна школа Цюриха[31]
- 2019: Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»[32]
- 2020: Медаль Карла Фрідріха Гаусса[de][33]
- 2020: Премія Вольфа з медицини[en] (спільно з Дженніфер Даудна)[34]
- 2020: Нобелівська премія з хімії
- ↑ http://www.ambafrance-es.org/Emmanuelle-Charpentier-Prix-Princesse-des-Asturies-de-la-Recherche-scientifique
- ↑ https://www.mpg.de/9343753/infektionsbiologie-charpentier
- ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ а б https://www.emmanuelle-charpentier-pr.org/cv/
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ Jinek, M.; Chilynksi, K.; Fonfara, I.,; Hauer, M.,; Doudna, J.,; Charpentier, E., (17 серпня 2012). A programmable dual-RNA-guided DNA endonuclease in adaptive bacterial immunity. Science. 337 (6069): 816—821. Bibcode:2012Sci...337..816J. doi:10.1126/science.1225829. PMID 22745249.
- ↑ BBC, Фергюс Уолш, Как генная инженерия может изменить будущее. URL: http://www.bbc.com/russian/science/2016/06/160606_crispr_gene_editing [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Pollack, Andrew (11 травня 2015). Jennifer Doudna, a Pioneer Who Helped Simplify Genome Editing. New York Times. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 12 травня 2015.
- ↑ Regulation in der Infektionsbiologie | Max-Planck-Institut für Infektionsbiologie. Архів оригіналу за 8 грудня 2018. Процитовано 29 квітня 2019.
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 квітня 2016. Процитовано 29 квітня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ The Nobel Prize in Chemistry 2020. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 7 жовтня 2020.
- ↑ Eric K. Fernström's Prize to Emmanuelle Charpentier. Molecular Infection Medicine Sweden. 9 червня 2011. Архів оригіналу за 23 червня 2015. Процитовано 15 червня 2015.
- ↑ EMBO enlarges its membership for 50th anniversary. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 29 квітня 2019.
- ↑ MIMS — Curriculum Vitae Emmanuelle Charpentier. Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 29 квітня 2019.
- ↑ Göran Gustafsson Prize for Emmanuelle Charpentier. Molecular Infection Medicine Sweden. Архів оригіналу за 23 червня 2015. Процитовано 15 червня 2015.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 29 квітня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Prize winners. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 29 квітня 2019.
- ↑ Oeaw Members Detail. Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 29 квітня 2019.
- ↑ Нагороди L'ORÉAL-UNESCO «Для жінок у науці» 2016 року. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 29 квітня 2019.
- ↑ May 2, 2017: NAS Members and Foreign Associates Elected. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 29 квітня 2019.
- ↑ Doctor honoris causa and ISV 20th anniversary. Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 23 квітня 2018.
- ↑ Darwin hosts Professor Charpentier [Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine.], abgerufen am 14. Dezember 2018
- ↑ Businessman, scientists, actor and architect honoured as University marks its Foundation Day [Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine.], abgerufen am 14. Dezember 2018
- ↑ Science of Star Creation, Neuroscience of Hearing and Tool to Edit DNA Win Kavli Prizes (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2020. Процитовано 1 лютого 2020.
- ↑ La AECC adjudica, en 2018, 160 ayudas para investigar el cáncer por un total de 17,6M€ [Архівовано 17 жовтня 2020 у Wayback Machine.], retrieved 26 September 2018
- ↑ Five selected to receive our prestigious Medal of Honor award [Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine.], retrieved 14 December 2018
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 1 лютого 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 1 лютого 2020.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|autor=
(довідка); Проігноровано невідомий параметр|abruf=
(можливо,|access-date=
?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр|datum=
(можливо,|date=
?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр|titel=
(можливо,|title=
?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр|werk=
(можливо,|work=
?) (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ 2019 års Scheelepris till Emmanuelle Charpentier. 1 лютого 2019. Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 1 лютого 2020.
- ↑ Ehre für Entdeckerin von Crispr/Cas [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.], abgerufen am 23. März 2019
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 1 лютого 2020.
{{cite web}}
: Проігноровано невідомий параметр|abruf=
(можливо,|access-date=
?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр|titel=
(можливо,|title=
?) (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ [1] [Архівовано 25 серпня 2019 у Wayback Machine.]/
- ↑ Wolf Prize 2020. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 1 лютого 2020.
- Extensive biography of Emmanuelle Charpentier [Архівовано 31 липня 2020 у Wayback Machine.] at the Max Planck Institute for Infection Biology
- Umeå University Staff Directory: Emmanuelle Charpentier [Архівовано 8 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Nature 471, 602—607 (31 March 2011): «CRISPR RNA maturation by trans-encoded small RNA and host factor RNase III» [Архівовано 14 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- Science, June 28 2012: «A Programmable Dual-RNA–Guided DNA Endonuclease in Adaptive Bacterial Immunity» [Архівовано 4 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Molecular Infection Medicine Sweden — Short Curriculum Vitae of Emmanuelle Charpentier
- Crispr Therapeutics: Scientific Founders
- Emmanuelle Charpentier to become a Director at the Max Planck Institute for Infection Biology in Berlin [Архівовано 12 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Жінки-науковці
- Народились 11 грудня
- Народились 1968
- Науковці Віденського університету
- Члени Французької академії наук
- Члени Леопольдини
- Члени Австрійської академії наук
- Члени Шведської королівської академії наук
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Члени Папської академії наук
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Офіцери ордена «За заслуги» (Франція)
- Командори ордена Почесного легіону
- Нагороджені Великим офіцерським хрестом ордена За заслуги перед ФРН
- Лауреати премії за прорив у науках про життя
- Лауреати Премії Лейбніца
- Лауреати міжнародної премії Гайрднера
- Лауреати BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Award
- Лауреати Премії Японії
- Кавалери ордена Pour le Mérite (цивільний клас)
- Нагороджені медаллю Вільгельма Екснера
- Лауреати премії Вольфа з медицини
- Лауреати премії Гарві
- Лауреати Нобелівської премії з хімії
- Почесні доктори Університету Макгілла
- Нагороджені медаллю Джона Скотта
- Обрані до Національної зали слави винахідників США
- Іноземні члени Лондонського королівського товариства
- Лауреати премії Грубера
- Члени-кореспонденти Австрійської академії наук
- Лауреатки премії L'Oréal — ЮНЕСКО «Для жінок у науці»
- Уродженці департаменту Ессонн
- Французькі Нобелівські лауреати
- Лауреатки Нобелівської премії
- Жінки-біологи
- Мікробіологи XIX століття
- Французькі мікробіологи
- Лауреати премії Кавлі