Добра стаття
Перевірена версія

Gintama

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Gintama
Обкладинка першого тому манґи
銀魂
Gintama
Ґінтама
Жанрпригоди[1]
наукова фантастика[1]
комедія[1]
Аудиторіясьонен
Манґа
АвторСораті Хідеакі
ВидавецьЯпонія Shueisha
Інші видавціСША Viz Media
Аудиторіясьонен
ІмпринтJump comics
ЖурналWeekly Shonen Jump (8 грудня 2003 — 15 вересня 2018)
Jump Giga (28 грудня 2018 — 22 лютого 2019)
Gintama app (13 травня — 20 червня 2019)
Період випуску8 грудня 2003 — 20 червня 2019
Кількість томів77
Ранобе
Class 3Z Ginpachi-sensei
АвторОсакі Томохіто
ІлюстраторСораті Хідеакі
ВидавецьЯпонія Shueisha
Аудиторіясьонен
ІмпринтJump jBooks
Період випуску3 лютого 2006 — 4 вересня 2013
Кількість томів7
Телевізійний аніме-серіал
Gintama
РежисерТакамацу Сіндзі (#1—105)
Фудзіта Йоіті (#100—201)
ПродюсерКобаясі Норіко (#1—13)
Муто Дайдзі (#1—112)
Ваканабе Рюта (#1—150)
Адзума Фукасі (#14—201)
Сасада Наокі (#113—201)
Хіґуті Хіроміцу (#151—201)
СценаристЯматоя Акацукі
Йокоте Мітіко
КомпозиторAudio Highs
СтудіяSunrise
ЛіцензіатSentai Filmworks (#1—49)
Crunchyroll (#51—201)
Medialink
МережаЯпонія TV Tokyo
Інші мережіСША Shorts HD
Період показу4 квітня 2006 — 25 березня 2010
Кількість серій201
Телевізійний аніме-серіал
Gintama'
РежисерФудзіта Йоіті
ПродюсерХіґуті Хіроміцу
Йокояма Сіндзіро
Адзума Фукасі (#1—13)
Вада Сінносуке (#14—51)
СценаристЯматоя Акацукі
Міявакі Тідзуру
КомпозиторAudio Highs
СтудіяSunrise
МережаЯпонія TV Tokyo
Період показу4 квітня 2011 — 26 березня 2012
Кількість серій51
Телевізійний аніме-серіал
Gintama': Enchōsen
РежисерФудзіта Йоіті
ПродюсерХіґуті Хіроміцу
Йокояма Сіндзіро
Вада Сінносуке
СценаристЯматоя Акацукі
Сімояма Кенто
Йокоте Мітіко
КомпозиторAudio Highs
СтудіяSunrise
МережаЯпонія TV Tokyo
Період показу4 жовтня 2012 — 28 березня 2013
Кількість серій13
Телевізійний аніме-серіал
Gintama°
РежисерМіявакі Тідзуру
ПродюсерМацуяма Сусуму
Міура Сусуму
Сайто Томоюкі
СценаристАкао Деко
Мацубара Сю
Кісімото Таку
Татіхара Масакі
КомпозиторAudio Highs
СтудіяBandai Namco Pictures
МережаЯпонія TV Tokyo
Період показу8 квітня 2015 — 30 березня 2016
Кількість серій51
Телевізійний аніме-серіал
Gintama.
РежисерМіявакі Тідзуру
ПродюсерХіґуті Хіроміцу
Мацуяма Сусуму
СценаристМацубара Сю
Кісімото Таку
Татіхара Масакі
КомпозиторAudio Highs
СтудіяBandai Namco Pictures
МережаЯпонія TV Tokyo
Період показу9 січня 2017 — 27 березня 2017
Кількість серій12
Телевізійний аніме-серіал
Gintama. Porori-hen
РежисерМіявакі Тідзуру
ПродюсерХіґуті Хіроміцу
Мацуяма Сусуму
СценаристМацубара Сю
Кісімото Таку
Татіхара Масакі
КомпозиторAudio Highs
СтудіяBandai Namco Pictures
МережаЯпонія TV Tokyo
Період показу8 жовтня 2018 — 26 березня 2018
Кількість серій25
Телевізійний аніме-серіал
Gintama. Shirogane no Tamashii-hen
РежисерМіявакі Тідзуру
ПродюсерХіґуті Хіроміцу
Мацуяма Сусуму
СценаристМацубара Сю
Кісімото Таку
Татіхара Масакі
КомпозиторAudio Highs
СтудіяBandai Namco Pictures
МережаЯпонія TV Tokyo
Період показу2 жовтня 2017 — 9 липня 2018
Кількість серій14
Телевізійний аніме-серіал
Class 3Z Ginpachi-sensei
СтудіяBandai Namco Pictures
МережаЯпонія TV Tokyo
Фільми
Ігровий фільм
OVA
  • Gintama: Nanigoto mo Saisho ga Kanjin nanode Tasho Senobi wo Suru Kurai ga Chodo Yoi (Gintama: Jump Festa 2005) (2005)
  • Gintama: Shiroyasha Koutan (Jump Anime Tour 2008: Shiroyasha Koutan) (2008)
  • Gintama: Jump Festa 2014 Special (2014)
  • Gintama: Love Incense Arc (2015)
  • Gintama: Jump Festa 2015 Special (2015)
  • Gintama°: Aizome Kaori-hen (2018)
Ігри
  • Gintama Dee-Ess: Odd Jobs Grand Riot! (2006)
  • Gintama: Gintoki vs. Hijikata!? The Huge Fight Over Silver Souls in the Kabuki District!! (2006)
  • Gintama: Together with Gin! My Kabuki District Journal (2007)
  • Gintama: General Store Tube: Tsukkomi-able Cartoon (2007)
  • Gintama: Silver Ball Quest: Gin's Job-Change to Save the World (2007)
  • Gintama's Sugoroku (2013)
  • Gintama Rumble (2018)

Gintama (яп. 銀魂, «Срібна душа») — японська манґа, написана та проілюстрована Сораті Хідеакі. Вона публікувалася в журналі Weekly Shonen Jump з грудня 2003 року до вересня 2018 року, пізніше в Jump Giga з грудня 2018 року до лютого 2019 року та завершилася в Gintama app, де виходила з травня до червня 2019 року. Всі розділи були зібрані в 77 томах у форматі танкобон. Дія відбувається в японській столиці Едо, а саму Японію завоювали прибульці на ім'я Аманто. Сюжет розповідає про життя колишнього самурая Сакати Ґінтокі, який працює фрилансером разом зі своїми друзями Сімурою Сінпаті та Каґурою[⇨]. Після пропозиції редактора намалювати історичну манґу Сораті додав науково-фантастичну обстановку задля розвитку персонажів на власний розсуд[⇨].

Манґа була адаптована у вигляді оригінальної відеоанімації (OVA) компанією Sunrise та представлена на Jump Festa 2006 Anime Tour у 2005 році. За нею вийшов 367-серійний аніме-серіал, трансляція якого розпочалася в квітні 2006 року на TV Tokyo, та завершилася в жовтні 2018 року. Також було знято три аніме-фільми. Прем'єра першого відбулася в квітні 2010 року, другого — в липні 2013 року, а прем'єра третього й останнього фільму відбулася в січні 2021 року. Крім аніме, на основі Gintama були випущені різні ранобе (новели) та відеоігри. Прем'єра фільму з живими акторами, знятого студією Warner Bros. Pictures, відбулася в липні 2017 року в Японії[⇨].

Манґа була ліцензована компанією Viz Media в Північній Америці. На додаток до публікації окремих томів, компанія видала перші розділи манґи в своїй антології Shonen Jump. Дебют відбувся в січневому номері 2007 року та виходив зі швидкістю один розділ на місяць. Права на трансляцію аніме спочатку придбала компанія Sentai Filmworks. Згодом, їх придбав веб-сайт Crunchyroll[⇨].

В Японії манґа Gintama набула популярності, станом на грудень 2023 року було продано понад 58 мільйонів копій, що робить її однією з найбільш продаваних серій манґи в історії. Аніме та DVD-диски в різний час входили до десятки найкращих рейтингів відповідних медіа, тоді як TV Tokyo оголосила, що перше аніме Gintama, разом із аніме-адаптацією «Наруто», забезпечило високі продажі за кордоном. Видавництва манґи, аніме та ін. добре оцінили Gintama. Позитивні відгуки були зосереджені на комедійній складовій та персонажах, а також на загальному сюжеті та хореографії дії[⇨].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Сюжет розгортається в альтернативній історії періоду пізнього Едо, коли на людство нападають інопланетяни на ім'я «Аманто» (яп. 天人, «Небесні люди»). Самураї Японії боряться, щоб захистити Землю, але сьоґун здається, зрозумівши силу прибульців. Він погоджується на нерівний договір з інопланетянами, встановлюючи заборону на носіння мечів у громадських місцях та дозволяючи загарбникам вільно в'їжджати в країну. Самурайські мечі конфіскуються, а бакуфу (сьоґунат) Токуґава стає маріонетковим урядом[2].

Головний герой — ексцентричний колишній самурай Саката Ґінтокі, який працює фрілансером. Він допомагає підлітку на ім'я Сімура Сінпаті врятувати його сестру Тае від групи інопланетян, яка хоче відправити її до публічного будинку. Вражений Ґінтокі, Сінпаті стає його учнем, щоб оплатити борги та дізнатися більше про загадкового самурая. Врятувавши надсильну інопланетну дівчину-підлітка на ім'я Каґура від групи якудза, пара приймає її до свого фрілансерського бізнесу, і ці троє стають відомими як «Йородзуя» (яп. 万事屋, «Ми робимо все» або буквально «Магазин будь-чого»)[2].

Під час роботи вони регулярно стикаються з поліцейськими з підрозділу Сінсенґумі, які часто об'єднуються з Ґінтокі, коли робота пов'язана з небезпечними злочинцями. Трійця також зустрічає колишніх бойових побратимів Ґінтокі часів вторгнення Аманто, наприклад революціонера Кацуру Котаро, який дружньо ставиться до героїв, попри його терористичну діяльність проти уряду, контрольованого прибульцями.

Попри те, що історія здебільшого епізодична, в ній розвиваються кілька сюжетних арок з повторюваними антагоністами[3]. Наприклад, ще один колишній товариш Ґінтокі, Такасуґі Сінсуке, є головним антагоністом, який вважає Ґінтокі та інших своїх екс-побратимів ворогами та прагне знищити сьоґунат. З часом Такасуґі отримує союзників у вигляді брата Каґури Камуя та елітного бойового загону Мімаваріґумі, щоб підготуватися до великомасштабного державного перевороту. Після появи справжнього антагоніста — безсмертного Уцуро — Ґінтокі об'єднується як з друзями, так і з ворогами, щоб зупинити Уцуро від знищення Землі[4].

Теми та стиль

[ред. | ред. код]

Головний прийом Сораті Хідеакі в Gintama — використання ґеґів; протягом другого року написання манґи він почав додавати більше драматизму в історію, зберігаючи при цьому комедійну основу[5]. Різноманітні жарти з манґи є посиланнями на прийоми та елементи з інших творів. Наприклад, у першій главі після того, як Ґінтокі поборов групу прибульців, щоб захистити Сінпаті і Тае, Сінпаті скаржиться, що герой боровся лише за «одну сторінку», а Ґінтокі відповідає: «Замовкни! Одна сторінка — це багато часу для художника манґи!». Гіпертрофоване бажання Ґінтокі читати Weekly Shonen Jump (яке змушує його боротися з іншими читачами за нові випуски) також висміює весь жанр сьонен, оскільки персонажі різних творів цього журналу часто цитують одне одного[6]. Інші типи комедійних ситуацій є загальнішими, тому читач повинен знати японську культуру, щоб зрозуміти їх[7]. Рецензенти описують гумор як «химерний» та «дивний». Також описано, що він розділен на дві категорії: «науково-фантастична комедія» та «самурайська комедія», причому перша стосується інопланетян[8]. Вона, як правило, вказує на «дратівливі недоліки сучасного суспільства», такі як святкування безглуздих свят чи зацикленість на знаменитостях[3]. Крім того, деякі персонажі засновані на реальних історичних особистостях[9]. Окрім комедії, вторгнення інопланетян до Японії приносить багато соціальних проблем між прибульцями та людьми, найпоширенішою з яких є відсутність соціальної рівності[10]. Як результат, одна з головних тем манґи — намагання суспільства зберегти свій спосіб життя, а не досягнення мрії, як в інших творах жанру сьонен[11].

Виробництво

[ред. | ред. код]
Див. також: Саката Ґінтокі
Обкладинка першого випуску Gintama в журналі Weekly Shonen Jump

У 2003 році Сораті Хідеакі був перспективним художником манґи, який уже створив два ван-шоти для журналу Weekly Shonen Jump[12]. Під час підготовки до написання своєї першої манґи, Сораті отримав пропозицію від редактора взяти за основу історію про Сінсенґумі (поліцейський підрозділ, що діяв у 1860-х роках в Японії), надихнувшись однойменною дорамою[en] з акторами-айдолами в головних ролях. Автор також намагався втілити цю ідею в життя, оскільки любить Сінсенґумі, але зрештою все зайшло в глухий кут. Замість того, щоб повністю відмовитися від цього плану, Сораті зосередився на історії Японії, але почав створювати власний сеттинг, додаючи елементи наукової фантастики та використовуючи вигадані версії багатьох постатей епохи Бакумацу, щоб створити історію, яка б йому більше сподобалася[13]. Початкова назва манґи мала бути «Йородзуя Ґін-сана» (яп. 万事屋銀さん, «Дивні роботи Ґін-сана»), але автору вона не сподобалася. Після обговорення з редактором та з родиною він вирішив обрати назву Gintama[14]. Хоча Сораті вважав ван-шот «Samuraider» дуже поганим, його сеттинг став основою Gintama, наприклад наявність інопланетних персонажів[15]. Автору подобалися періоди Бакумацу та Сенґоку через те, що обидва були епохами змін і таким чином представляли позитивні та негативні сторони людства. Тож дія манґи розгортається в альтернативному Бакумацу, для кращого розкриття характеру персонажів та їхнього самурайського кодексу, оскільки той час був найгіршою епохою для самураїв[11]. Як джерело натхнення Сораті використовував манґу Rurouni Kenshin[16].

Головним героєм манґи спочатку мав стати Хідзіката Тосіро, оскільки Сораті був шанувальником Сінсенґумі, особливо заступника капітану загону Хідзікати Тосідзо, який послужив прототипом вищезгаданого персонажа. Але згодом автор вирішив зробити його не головним героєм, а, разом із Сінсенґумі, комедійним доповненням[14]. Сюжет пілотної глави манґи відрізнявся від основної частини: Сінпаті вже був членом «Йородзуї», а Сінсенґумі грали більш вагому роль у історії. Оскільки всі члени цієї версії підрозділу були старшими за більшість інших персонажів манґи, Сораті видалив їх, вважаючи не смішними[17]. На запитання шанувальника Сораті зазначив, що більшість персонажів засновані на реальних громадянах періоду Едо, тоді як Ґінтокі частково оснований на японському міфологічному герої Сакаті Кінтокі[9].

На початку написання манґа була непопулярною та близькою до скасування. Хоча Сораті був задоволений продажом усіх копій першого танкобону, пізніше він дізнався, що Shueisha боялася комерційного провалу, тому надрукувала мінімальну кількість[18]. Щоб збільшити популярність твору, автор представив нових персонажів, Сінсенґумі, які запам'яталися його помічникам[11]. Сораті мало сподівався на популярність манґи, оскільки зазначив, що люди казали йому, що її тираж не перевищить двох томів. Однак, після виходу третього тому, Сораті виявив, що в нього немає «нового матеріалу для написання», бо не очікував такого результату[19]. Протягом першого року роботи Сораті вважав, що джерело популярності Gintama частково пов'язане з вищезгаданою дорамою Сінсенґумі![en]. Попри те, що дорама транслювалася протягом першого року написання манґи, яка на той час являла собою здебільшого короткі історії, котрі розповідали про персонажів та світ, автор з часом втомився брати ідеї з телесеріалу та шукати натхнення в ньому. На другому році і далі Сораті став сміливішим у створенні історій та концепцій, роблячи довші сюжетні лінії, які включали більше драматизму, зберігаючи при цьому почуття гумору та сатиру на сучасну Японію[5].

Працюючи над розділами Gintama, Сораті часто завершував їх у крайній термін, тож редактор забирав манґу ще до того, як автор встигав її перевірити. Манґака придумував, що писати, залишаючись у своїй кімнаті або гуляючи[20]. Хоча він зазначив, що деякі з його ідей є «випадковими», Сораті зосередився на пов'язаності їх з манґою, а коли виникали проблеми з ідеями, йому часто допомагав редактор[21]. Думаючи про Gintama як про «безглузду манґу», перед написанням кожної глави Сораті вирішив, що вона має бути або комедією, або драмою. Автор визначив Gintama як «науково-фантастичну людську драму, псевдоісторичну комедію»[22].

Ілюструючи Gintama, Сораті зазвичай використовував фломастер, перову ручку, кулькову ручку та мультилайнер, але для малювання головних героїв він використовував лише фломастер та кулькову ручку, а контури робив за допомогою мультилайнера-0,8[23].

Манґа

[ред. | ред. код]

Публікація Gintama розпочалася в журналі манґи Weekly Shonen Jump видавництва Shueisha 8 грудня 2003 року[24]. Компанія опублікувала перші розділи онлайн на офіційному веб-сайті Weekly Shonen Jump[25]. У серпні 2018 року було оголошено, що манґа завершиться 15 вересня у Weekly Shonen Jump[26]; однак пізніше, в призначений день було оголошено, що комікс буде переданий іншому журналу, Jump Giga[27][28]. Вийшли три розділи з 28 грудня 2018 року[29] до 22 лютого 2019 року[30][31]. У лютому 2019 року було оголошено, що публікація манґи продовжиться в безкоштовному додатку Gintama app[32]. Вона почалася 13 травня 2019 року[33] та завершилася 20 червня того ж року[34][35]. Shueisha зібрала розділи в 77 томах у форматі танкобон, виданих з 2 квітня 2004 року[36] до 2 серпня 2019 року[37][38].

Viz Media отримала ліцензію на публікацію Gintama в Північній Америці. 55-сторінкове прев'ю манґи вперше було представлено в номері Shonen Jump у січні 2006 року[39]. Viz придбала ліцензію на публікацію манґи в Shonen Jump на San Diego Comic-Con International у 2006 році[40]. Глави видавалися в Shonen Jump із січня до травня 2007 року зі швидкістю один розділ на місяць[41][42]. Танкобони були опубліковані під виданням «Shonen Jump Advanced»[43]. Перший вийшов 3 липня 2007 року, а 2 серпня 2011 року видавництво опублікувало двадцять третій том[44][45]. Viz Media завершила публікацію цим томом без пояснення причин[46].

Аніме

[ред. | ред. код]
Логотип аніме Gintama

Jump Festa

[ред. | ред. код]

Два спеціальні епізоди Gintama були зроблені анімаційною студією Sunrise для щорічного з'їзду фанатів аніме Jump Festa 2005 та 2008 років. Перший складається з різних побічних історій, призначених для ознайомлення з персонажами аніме[47]. Другий спецепізод під назвою Shiroyasha Kotan (яп. 白夜叉降誕, Сірояся Котан, Народження білого демона) оповідає про війну між інопланетянами та самураями[48]. 30 вересня 2009 року видавництво Aniplex опублікувало DVD під назвою Gintama Jump Anime Tour 2008 & 2005. Він містить спеціальні епізоди 2005 та 2008 років та аудіокоментар[48]. У 34-му випуску Weekly Shonen Jump за 2014 рік було оголошено, що аніме Gintama повернеться у форматі односерійного спеціального випуску для тогорічного Jump Festa[49]. DVD із цим спецвипуском йшов у комплекті з обмеженим тиражем 58-го тому манґи, випущеного 3 квітня 2015 року[50]. Четвертий спеціальний епізод був випущений також у 2015 році.

Gintama

[ред. | ред. код]

Аніме-адаптація від Sunrise почала транслюватися на TV Tokyo 4 квітня 2006 року. Перші дев'яносто дев'ять серій були зрежисовані Такамацу Сіндзі. Режисерами серій зі 100 до 105 були Такамацу та Фудзіта Йоіті, а наступні епізоди створював лише Фудзіта[51]. Підзаголовок до аніме перекладається як «Початкова точка є надзвичайно важливою для будь-чого, тому намагатися перевершити себе — це майже правильно»[52]. У січні 2009 року Фудзіта зазначив, що більше не збирається працювати з аніме, яке продовжилося того року. Однак у лютому 2009 року було підтверджено, що він знов буде режисером[53]. Аніме завершилося 25 березня 2010 року, загалом налічувавши 201 серію[54].

В Японії Aniplex розповсюджула аніме у форматі DVD. Загалом було випущено тринадцять дисків для першої частини, між 26 липня 2006 року та 26 червня 2007 року[55]. Друга частина була випущена ще одним набором із тринадцяти дисків між 25 липня 2007 року та 23 липня 2008 року[56]. Третя була випущена на тій же самій кількості з 27 серпня 2008 по 26 серпня 2009[57]. Четверта частина також була випущена на тринадцяти дисках DVD з 28 жовтня 2009 по 27 жовтня 2010[58][59].

У листопаді 2008 року було досягнуто угоди між TV Tokyo та американським сервісом потокової трансляції Crunchyroll: Crunchyroll безкоштовно транслюватиме серії з англійськими субтитрами через тиждень після того, як вони вийдуть в ефір у Японії. Передплатники можуть дивитися нові епізоди через годину після трансляції в Японії[60]. 8 січня 2009 року Crunchyroll завантажив свою перший серію (129) на сервіс. Разом із новими серіями щотижня Crunchyroll також завантажував епізоди з початку аніме[61]. Аніме ліцензовано в Північній Америці компанією Sentai Filmworks, а розповсюдженням займалася Section23 Films. Кріс Оарр з Section23 Films заявив, що були ліцензовані лише перші дві частини[62]. Перша частина, що містить тринадцять епізодів з англійськими субтитрами, була випущена на DVD 27 квітня 2010 року[62][63]. Але було випущено усього 49 серій, після чого вихід припинився. Однак незабаром після ліцензування фільму Gintama компанія Sentai Filmworks оголосила, що, виходячи з характеристик фільму, вони розглянуть можливість продовжити випускати аніме в Північній Америці, можливо, з англійським дубляжем[64]. 12 липня 2015 року на Shorts HD почалася трансляція Gintama з англійськими субтитрами[65]. 1 липня 2016 року Crunchyroll оголосили, що вони перевипустять серіал на Blu-ray та DVD з англійським дубляжем[66]. 23 листопада 2019 року було оголошено, що з 1 грудня 2019 року Hulu додасть англійський дубляж до першого сезону[67].

Yorinuki Gintama-san

[ред. | ред. код]

5 квітня 2010 року станції TV Tokyo почали показувати у високій чіткості повторення старих серій Gintama під назвою Yorinuki Gintama-san (яп. よりぬき銀魂さん, Найкраще з Ґінтами), назва була пародією на формат «найкраще з…» з аніме Sazae-san[68]. Окрім трансляції у форматі HD, було створено нові початкові та завершальні теми. Початком та закінченням 1–9 серій є «Bakuchi Dancer» і «Bokutachi no Kisetsu» від DOES відповідно. Починаючи з 10 і закінчуючи 26 серією, вступ було змінено на «Kaze no Gotoku» від Іноуе Джо[69], а завершення на «WAVE» від Vijandeux. Починаючи з 27 епізоду, вступ змінився на «Kanosei Girl» від Куріями Тіякі, а завершення на «IN MY LIFE» від Azu. У 40 серії початкова тема змінилася на «Karto Niago» від FLiP, а завершальна на «Sakurane» від Піко.

Gintama'

[ред. | ред. код]

У березні 2010 року Фудзіта Йоіті натякнув, що аніме буде продовжено, коли співробітники отримають достатньо матеріалу для роботи над ним. Такамацу Сіндзі запевнив, що екранізація «зовсім не закінчена. Вона ще навіть не почалася! Вона обов'язково повернеться»[70]. У грудні 2010 року Shueisha заявила, що трансляція аніме Gintama відновиться в квітні 2011 року[71]. Прем'єра Gintama' (яп. 銀魂'), сиквелу оригінального аніме Gintama, відбулася в Японії 4 квітня 2011 року[72]. Основний робочий склад першої екранізації залишився в продовженні, а режисером знову став Фудзіта[73]. Одночасно з цим Crunchyroll транслював Gintama' передплатникам свого сайту[72]. Перший DVD був випущений 27 липня 2011 року[74]. Серія, випущена 26 вересня 2011 року, є кросовером з аніме Sket Dance[75]. Аніме завершилося 26 березня 2012 року та загалом налічує 51 серію[76], які були зібрані Aniplex на тринадцяти DVD[77].

Gintama': Enchōsen

[ред. | ред. код]

Прем'єра цього аніме відбулася на TV Tokyo 4 жовтня 2012 року. Це продовження другого сезону аніме Gintama, який завершився в березні 2012 року. Основний робочий склад другого сезону на чолі з режисером Фудзітою Йоіті залишився в Gintama': Enchōsen[76]. Аніме завершилося 28 березня 2013 року, загалом налічуючи 13 серій. Вони були зібрані на чотирьох DVD з 19 грудня 2012 року до 22 травня 2013 року[78][79].

Gintama°

[ред. | ред. код]

21 грудня 2014 року, під час Jump Festa, було оголошено, що прем'єра нового сезону Gintama відбудеться у квітні 2015 року[80]. Головний акторський склад: Суґіта Томокадзу (Ґінтокі), Сакаґуті Дайсуке (Сінпаті) та Куґімія Рі (Кагура) відвідали цю подію. Також був продемонстрований постер.

Всі 53 серії нового аніме транслювалися на TV Tokyo та його філіях з 8 квітня 2015 року до 30 березня 2016 року, як і попередні сезони.

1 лютого 2017 року Crunchyroll почав транслювати англійський дубляж перших 12 серій Gintama°. Щотижня показували 12 додаткових епізодів[81].

Gintama.

[ред. | ред. код]

Вихід нового сезону Gintama був оголошений через Weekly Shonen Jump у вересні 2016 року[82]. 27 листопада 2016 року було оголошено, що прем'єра Gintama. відбудеться 9 січня 2017 року на TV Tokyo та його філіях[83]. Увесь професійний склад Gintama° повернувся з минулих сезонів[84].

Gintama. Porori-hen

[ред. | ред. код]

Аніме, що адаптує пропущені комедійні арки, які відбуваються до подій арки Вбивства сьоґуна, почали транслювати в жовтні 2017 року. Воно складається з 13 серій та триває до 25 грудня[85].

Gintama. Shirogane no Tamashii-hen

[ред. | ред. код]

Sunrise оголосила, що останню частину манґи буде адаптовано у вигляді аніме-серіалу, а трансляція відбулася із 7 січня до 25 березня 2018 року, усього було показано 12 серій[86][87][88]. У березні того ж року було оголошено, що аніме буде перервано до липня[89]. Трансляція останніх 14 серій була відновлена 8 липня та тривала до 7 жовтня 2018 року[90][91].

Class 3Z Ginpachi-sensei

[ред. | ред. код]

На заході Gintama Ato no Matsuri 19 березня 2023 року було анонсовано аніме-адаптацію ранобе Class 3Z Ginpachi-sensei[92]. Прем'єра запланована на 2025 рік на каналі TV Tokyo[93].

Анімаційні фільми

[ред. | ред. код]
Докладніше: Gintama: The Movie[en]
Докладніше: Gintama: The Movie: The Final Chapter: Be Forever Yorozuya[en]
Докладніше: Gintama: The Final[en]

За франшизою було знято три анімаційні фільми. Перший — Gintama: Shinyaku Benizakura-Hen (яп. 銀魂 新訳紅桜篇, букв. «Ґінтама: Новий переказ арки Бенідзакура») є переказом арки Бенідзакура з аніме, в якій Кацура Котаро зазнає нападу від члена армії Кіхетай, а Йородзуя починають його пошуки[94][95]. Один з телевізійних рекламних роликів фільму дражнить, що «справжня фінальна сцена» аніме є у фільмі[96]. Прем'єра відбулася 24 квітня 2010 року, зібравши 2 118 342 доларів США на 90 екранах протягом перших днів[97] і загалом заробивши 12,86 мільйонів доларів США[98]. Sentai Filmworks випустила фільм у форматі DVD та Blu-ray у Північній Америці 29 травня 2012 року під назвою Gintama: The Motion Picture[99]. Manga Entertainment розповсюдила фільм у Великій Британії, а Madman Entertainment у Австралії[100][101].

У серпні 2012 року Weekly Shonen Jump анонсував другий фільм, сценарій якого цього разу написав Сораті Хідеакі[102]. Він має назву Gintama: The Movie: The Final Chapter: Be Forever Yorozuya і розповідає про те, як Ґінтокі подорожує в майбутнє, де йому доведеться мати справу з таємничою групою чаклунів. Фільм вийшов у Японії 6 липня 2013 року. Попри те, що він рекламувався як «останній», режисер Фудзіта Йоіті зазначив, що вони знімуть продовження, якщо тайтл стане хітом[103]. Фільму вдалося перевершити успіх свого попередника[104].

Третій фільм, що адаптує 77-й том манґи, було анонсовано в серпні 2019 року[105]. Прем'єра фільму під назвою Gintama: The Final в Японії та Gintama: The Very Final на Заході відбулася 8 січня 2021 року[106][107]. Він адаптує фінал оригінальної манґи в поєднанні з новими сюжетними елементами[108]. Spyair виконує тематичну пісню фільму «Wadachi», тоді як Does виконує вставну пісню[109]. Картка Kimetsu no Yaiba, проілюстрована Сораті, із зображенням Камадо Тандзіро та Хасіра, була роздана глядачам у перший тиждень показу фільму[110][111]. Прем'єра першої частини спецепізоду Gintama The Semi-Final, який є приквелом фільму, відбулася 15 січня 2021 року на онлайн-сервісі dTV, а друга частина вийшов 20 січня[112].

Прем'єра фільму-збірки під назвою Gintama on Theatre 2d: Ikkoku Keisei-Hen (яп. 銀魂オンシアター2D 一国傾城篇, Gintama on shiatā 2d ikkoku keisei-hen, Ґінтама в театрі 2D: Арка «Куртизанка нації») запланована на 21 червня 2024 року. Він буде охоплювати 257—261 серії аніме (Gintama': Enchōsen). У Японії планується обмежений тритижневий показ, включно зі сценами, які не ввійшли до телетрансляції[113][114].

OVA

[ред. | ред. код]

65-й та 66-й томи манґи продавалися в комплекті з DVD з оригінальною відеоанімацією, 65-й том вийшов 4 серпня 2016 року, а 66-й — 4 листопада того ж року. Обидві OVA адаптували арку Любовного зілля з манґи[115].

Фільми

[ред. | ред. код]
Докладніше: Gintama (фільм)[en]

У червні 2016 року Shueisha оголосила, що перший аніме-фільм матиме кіно-адаптацію з живими акторами. Прем'єра відбулася 14 липня 2017 року[116]. Режисером фільму та одночасно сценаристом був Фукуда Юіті. Головні ролі фільму зіграли Оґурі Сюн (Ґінтокі Саката)[117], Хасімото Канна (Каґура) та Суда Масакі (Сімура Сінпаті)[118]. У фільмі переказується арка Бенідзакура, в якій Кацура Котаро зазнає нападу з боку військовослужбовця Кіхетая, а Йородзуя починає його пошуки.

У листопаді 2017 року режисер Фукуда Юіті та головний актор Оґурі Сюн оголосили про зйомки продовження фільму, вихід якого був запланований на літо 2018 року[119]. У квітні 2018 року було оголошено, що Оґурі Сюн, Хасімото Канна та Суда Масакі повторять свої ролі Ґінтокі, Каґури та Сінпаті відповідно. Фільм отримав робочу назву Gintama 2 (Kari) або Gintama 2 (Working title)[120], яка згодом була замінена остаточною назвою Gintama 2: Okite wa Yaburu tame ni koso Aru (яп. 銀魂2 掟は破るためにこそある, Ґінтама 2: Правила створені для того, щоб їх порушувати). Фільм, прем'єра якого відбулася 17 серпня 2018 року, зібрав 280 мільйонів єн у перший же день показу, та продав мільйон квитків лише за 7 днів[121].

Разом з виходом фільму на dTV також відбулася прем'єра 3-серійного міні-серіалу Gintama 2 — Yonimo Kimyou na Gintama-chan (яп. 銀魂2 –世にも奇妙な銀魂ちゃん-, Ґінтама 2: Дивна та незвичайна Ґінтама-тян)[122]. 3 серії виходили по одній на тиждень, починаючи з 18 серпня. Їх назви: 1. «Я не можу спати»; 2. «Хідзіката кидає палити»; 3. «Незалежно від того, скільки тобі років, ти ненавидиш ходити до стоматолога»[123]. Лише за 7 днів після випуску перша серія зібрала 4 мільйони переглядів[124].

Музика

[ред. | ред. код]

Музика для аніме Gintama написана музичним видавництвом Audio Highs. 27 вересня 2006 року Audio Highs випустило перший компакт-диск із звуковою доріжкою, знаний як Gintama Original Soundtrack. Він містить 36 пісень, включаючи телевізійні версії першої початкової теми та перших двох завершальних тем[125]. Другий компакт-диск, Gintama Original Soundtrack 2, був випущений 11 листопада 2007 року. Він включає 40 пісень, але не має телевізійних версій початкових та завершальних тем аніме[125]. Наступним став ​​Gintama Original Soundtrack 3, який поступив у продаж 24 червня 2009 року. На ньому загалом налічується 28 пісень, включно з темою «Dondake! Gintaman» (яп. どんだけー! ギンタマン), яка використовувалася як ґеґ у 100 серії аніме. Четвертий та останній компакт-диск, який містить 34 пісні, був випущений 21 березня 2013 року[125].

Окрім саундтреків з аніме, було випущено три компакт-диски, знані як Gintama Best (яп. 銀魂 BEST), які містять повні версії початкових та завершальних тем. Кожен із них має додатковий DVD з оригінальними відео[126]. Також оригінальні саундтреки на компакт-дисках йшли в комплекті з першими двома аніме-фільмами[127].

Ранобе

[ред. | ред. код]

Автором серії ранобе (лайт-новел), заснованих на манзі Gintama, є Осакі Томохіто, проілюстрував її Сораті Хідеакі, а опублікувала Shueisha. У них зображені персонажі манґи, перенесені у шкільне середовище, де Ґінтокі виконує роль їхнього вчителя. Ранобе виходить в журналі Jump Square під назвою Class 3Z Ginpachi-sensei (яп. 3年Z組銀八先生, 3-Nen Z-Gumi Ginpachi-sensei, Ґінпаті-сенсей класу 3Z) . Перший роман був опублікований 3 лютого 2006 року. Станом на 4 вересня 2013 року видавництво Shueisha опублікувало сім ранобе[128][129].

Новелізація другого фільму також була написана Осакі та випущена в 2013 році разом із фільмом[130].

Ігри

[ред. | ред. код]

У Японії гра для PlayStation 2 Gintama: Together with Gin! My Kabuki District Journal (яп. 銀魂 銀さんと一緒!ボクのかぶき町日記, Gintama Gin-san to Issho! Boku no Kabuki-chō Nikki) була випущена 30 серпня 2007 року, а гра для Wii Gintama: General Store Tube: Tsukkomi-able Cartoon (яп. 銀魂 万事屋ちゅ〜ぶ ツッコマブル動画, Gintama Yorozuya Chūbu Tsukkomaburu Dōga) — 25 жовтня 2007 року[131][132]. Відеору для Nintendo DS під назвою Gintama: Silver Ball Quest: Gin's Job-Change to Save the World (яп. 銀魂 銀玉くえすと 銀さんが転職したり世界を救ったり, Gintama Gintama Kuesuto Gin-san ga Tenshoku-shitari Sekai o Sukuttari) випустили 6 грудня 2007 року[133]. Існують інші дві гри для DS — Gintama Dee-Ess: Odd Jobs Grand Riot! (яп. 銀魂でぃ〜えす・万事屋大騒動!, Gintama Dīesu Yorozuya Daisōdō!) та Gintama: Gintoki vs. Hijikata!? The Huge Fight Over Silver Souls in the Kabuki District!! (яп. 銀魂 銀時vs土方!? かぶき町銀玉大争奪戦!!, Gintama Gintoki vs Hijikata!? Kabuki-cho Gitama Daisōdatsusen!!)[134][135]. Персонажі Gintama також з'являються у файтингу (в якому зібрано всіх персонажів Weekly Shonen Jump) під назвою Jump Super Stars та в його продовженні Jump Ultimate Stars, обидва для Nintendo DS[136][137]. Крім того Ґінтокі є бойцем у кросоверному файтингу J-Stars Victory VS на PlayStation 3 та PlayStation Vita, разом з Каґурою та Садахару. Ще одна гра, Gintama's Sugoroku (яп. - 銀魂のすごろく), була випущена 24 січня 2013 року для PlayStation Portable компанією Namco Bandai Games. 31 серпня 2017 року Bandai Namco Entertainment анонсувала Gintama Rumble, екшн-гру для PlayStation 4 і PlayStation Vita. Gintama мала колаборацію з The King of Fighters All Star, мобільним файтингом та спінофом The King of Fighters, яка відбулася 18 жовтня 2018 року в японській версії та 22 липня 2020 року в інших регіональних версіях гри[138].

Посібники

[ред. | ред. код]

Існують різні посібники манґи та аніме Gintama. Перший — Gintama Official Character Book - Gin Channel! (яп. 銀魂公式キャラクターブック｢銀ちゃんねる!｣, Gintama Official Character Book - Gin Chaneru!) — був випущений Shueisha 4 квітня 2006 року. Він містить файли з персонажами, інтерв'ю із Сораті Хідеакі та оригінальні наклейки з героями[139]. Друга книга — Gintama Official Character Book 2 - Fifth Grade (яп. 銀魂公式キャラクターブック2 ｢銀魂五年生｣, Gintama Official Character Book 2 - Gonen-Sei) — була опублікована 5 травня 2009 року. Як і попередня, ця також містить інтерв'ю з автором та файли з новими персонажами, які з'явилися в манзі після випуску першого екземпляру[140]. Перший посібник аніме називається Gintama Official Animation Guide "Gayagaya Box" (яп. オフィシャルアニメーションガイド 銀魂あにめガヤガヤ箱). Його було опубліковано 4 квітня 2008 року на честь виходу в ефір 100-ї серії аніме. Ця книга містить коментарі японських акторів озвучення та персоналу[141]. За ним вийшов Official Animation Guide Gintama Anime Paraparakan (яп. オフィシャルアニメーションガイド　銀魂あにめパラパラ館) 5 квітня 2011 року[142]. В 2010 році в Японії також була опублікована серія з трьох посібників із героями аніме під назвою Gintama Character Book (яп. 銀魂キャラクターズブック, Gintama Kyarakutazu Bukku)[143][144].

Критика та популярність

[ред. | ред. код]
Косплей Ґінтокі та Каґури

Продажі та популярність

[ред. | ред. код]

Станом на травень 2016 року тираж манґи Gintama складав 50 мільйонів томів[145], понад 55 мільйонів станом на лютий 2018 року[146] та понад 58 мільйонів копій станом на грудень 2023 року[147]. У березні 2007 року Shueisha оголосила, що продажі першого тому перевищили один мільйон примірників[148]. Наступні танкобони також мали добрі продажі та неодноразово з'являлися в японському рейтингу коміксів[149][150]. 17-й том манґи став десятим бестселером в Японії в 2007 році[151]. У 2008 році манґа займала десяте місце серед бестселерів, було продано понад 2,3 мільйона копій[152]. Gintama була п'ятою найпродаванішою манґою першої половини 2009 року: з 17 листопада 2008 року до 17 травня 2009 року було продано понад 2,7 мільйона томів[153].

У 2008 році Gintama з'явилася в двох опитуваннях Oricon: вона посіла перше місце як «найсмішніша манґа» та п'яте як «найцікавіша манґа»[154][155]. В іншому опитуванні 2009 року вона посіла шосте місце в рейтингу манґ, які можна було б адаптувати у вигляді фільму з живими акторами[156]. В опитуванні журналу японської манґи Zassosha's Puff Gintama посіла друге місце в категорії «Найкращі довгі історії»[157]. Fuji News Network назвав Gintama одним із аніме, відповідальних за популярність дерев'яних мечів у 2008 році, оскільки роздрібні торговці Хоккайдо відчули жваві продажі дерев'яних мечів іноземцям[158]. В опитуванні TV Asahi Manga Sosenkyo 2021, у якому 150 000 людей проголосували за 100 найкращих серій манґи, Gintama посіла 12 місце[159].

На премії Товариства сприяння японській анімації 2008 року Gintama була номінована в категорії «Найкраща комедійна манґа», але поступилась Negima! Magister Negi Magi[160][161]. Продажі томів манґи англійською мовою також були високими, деякі з них потрапили до рейтингу 300 найкращих графічних романів за версією Diamond Comic Distributors[162][163].

Перший легкий роман Gintama став найпродаванішим романом у Японії в 2006 році[164]. Такого ж успіху досяг третій роман у 2008 році[165]. Аніме також кілька разів фігурувало в рейтингу японського телебачення[166][167], а перші дві серії мають оцінку 5,6[168]. Продажі DVD також неодноразово фігурували в рейтингу японських аніме-DVD[169][170], а третій диск третього сезону посів дев'яте місце в японській десятці найпродаваніших DVD-дисків на Amazon.com у 2008 році[171]. У серпні 2008 року TV Tokyo оголосило, що Gintama і «Наруто» «сприяли активним продажам прав [на публікацію манґи та трансляцію аніме] за кордоном у минулому фінансовому році, який закінчився у березні»[172]. В опитуванні Puff Gintama перемогла в категорії «Найкраща анімація»[157]. DVD із оригінальною відео-анімацією Gintama Jump Anime Tour 2008 & 2005 став найпродаванішим OVA в Японії в 2009 році: протягом двох тижнів після виходу було продано 61 226 екземплярів[173]. В опитуванні Oricon «Найпопулярніші DVD-диски 2009 року в Японії» ця сама OVA очолила категорію «DVD-диски з анімацією/спеціальними ефектами» із загальною кількістю 76 000 проданих одиниць[174]. Саундтрек компакт-диску Gintama The Best здобув нагороду «Анімаційний альбом року» від Кінема Дзюмпо[175].

Критика

[ред. | ред. код]

Манґа

[ред. | ред. код]

Gintama отримала позитивні відгуки від критиків, в першу чергу за її комедійну складову. Карло Сантос із Anime News Network визнав манґу «єдиною в своєму роді комедією» та похвалив характери персонажів і ґеґи. З іншого боку, він розкритикував твір за те, що за ним «важко стежити» під час динамічних сцен[7]. Однак Кетрін Дейсі з Pop Culture Shock похвалила дизайн персонажів, у тому числі й інопланетян, за їх різноманітність, також вона зауважила, що «ці персонажі додають візуального інтересу та життя кожній панелі, утримуючи читача в напрузі, коли історії зупиняються»[176]. Негативні коментарі щодо Gintama стосуються невеликої кількості інопланетян, а також зосередженості деяких розділів на боях, таких як битва Хідзікати проти Ґінтокі. Майкл Аронсон з Manga Life завершив свій огляд манґи, сказавши, що «потенціал є, але реалізація важка», але все одно йому сподобалася комедія з цієї історії[177]. Алекс Хоффман з Comics Village заявив, що Gintama «не можна порівняти з іншими коміксами через одну річ: жарти». Він знайшов контекст манґи веселим і йому сподобалося, що в кожному розділі є нові жарти. Як і іншим рецензентам, Хоффману не сподобалась візуалізація Сораті, але він все одно вважав манґу «чудовою комедією або чудовим читанням»[178]. Лерой Дурессо з Comic Book Bin звернув увагу, що велика кількість персонажів із різною зовнішністю в манзі дозволяє читачеві сприймати її як розважальну, оскільки «принаймні кожні кілька сторінок або близько того представляють якийсь незвичайний та цікавий образ»[179]. Anime News Network розкритикував постійну кількість жартів про пеніс, а також стиль оповіді, який може зтурбувати читачів[180]. Сюжетні арки манґи зазнавали критики за те, що вони є похідними від звичайних серій Shonen Jump, а також за погано проілюстровані та поставлені битви[3]. Закінчення манґи було піддано критиці через безладну оповідь, у якій пояснюються кілька сюжетних ліній, але не всі вони розв'язані, оскільки твір натомість зосереджується на розповіді кількох жартів з різних точок зору[179].

Аніме

[ред. | ред. код]

Аніме-адаптація Gintama отримала позитивні відгуки. Було відзначено, що гумор покращився, хоча деякі жарти важко зрозуміти, оскільки вони посилаються на японську культуру та інші аніме[2]. Примітки до DVD-релізів критикували за відсутність пояснень жартів про японську культуру[181]. Крім того, в перших серіях якість гумору та чергування жанрів виявилися нестабільними настільки[182], що деякі глядачі можуть відмовитися від аніме[181]. Було встановлено, що якість аніме покращується в міру його продовження, оскільки велика кількість серій не лякає людей[182]. Вчинки персонажів були схвалені через обізнаність їхньої схильності «ламати четверту стіну»[2], а жіночі персонажі були визнані привабливими через їхні незвичайні якості[182]. Аніме відомо своєю здатністю переходити межу між комедією та драмою без втрати якості[183]. Anime News Network похвалила ґеґи в кінцівці, але поскаржилася на те, що частина сюжетних ліній не була належним чином завершена[184]. IGN був позитивнішим: рецензент порівняв розповідь з двома іншими популярними серіями сьонен-манґи — «Наруто» та Jujutsu Kaisen — через те, як Ґінтокі та його друзі розправляються з Сьойо та Уцуро в їхніх останніх боях, також було додано, що «перетворення великого конфлікту на масове зіткнення добра зі злом допомагає аніме стати цікавим навіть для тих, хто не настільки посвячений у курс саги»[4]. ​​Crunchyroll відчув, що анімація останнього фільму більше схожа на Dragon Ball, ніж на Gintama, але все одно хвалить його за збереження гумору та стилю, що нагадує комедію KonoSuba[185]. Брайан Тан з Yahoo розкритикував фільм як занадто складний для перегляду, якщо глядачі не знають про попередні події, та знайшов деякі жарти непривабливими. Тим не менш, він похвалив бойові сцени, які припадуть до смаку фанатам самурайських аніме Rurouni Kenshin та Afro Samurai[186].

У японському прокаті Gintama: The Movie зібрав 1,07 мільярда єн[187], а Gintama: The Movie: The Final Chapter: Be Forever Yorozuya — 1,7 мільярда єн[188], тобто загальний касовий збір обох аніме-фільмів у Японії склав 2,77 мільярда єн (31 мільйон доларів США). У свою чергу Gintama: The Final зібрав у прокаті 17,252,960 мільйонів доларів США[189].

Полеміка

[ред. | ред. код]

232 серія аніме-серіалу мала наклепницьке зображення персонажа, який посилався на конкретного політика, тодішнього міністра з питань відродження уряду Мурату Ренхо[en], що призвело до скасування повторного показу на AT-X[190]. Супервізор аніме Такамацу Сіндзі пояснив, що канал TV Tokyo самостійно вирішив скасувати повторний показ. Представник Ренхо заперечив факт оскарження серії, хоча в звіті газети «Майніті Сімбун» говориться, що постраждала сторона зв'язалася з TV Tokyo[191]. Коли сюжетна арка, до якої належав епізод, була завершена, Такамацу висловив сумнів щодо її випуску на DVD[192].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в The Official Website for Gin Tama. Viz Media. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 27 жовтня 2017.
  2. ↑ а б в г Martin, Theron (1 травня 2010). Gintama DVD - Collection 1. Anime News Network. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 22 грудня 2010.
  3. ↑ а б в Santos, Carlo (12 травня 2009). RIGHT TURN ONLY!! Gin and Juice. Anime News Network. Архів оригіналу за 3 серпня 2009. Процитовано 3 серпня 2009.
  4. ↑ а б Gintama: The Very Final Review. IGN. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
  5. ↑ а б Sorachi, Hideaki (2008). Gin Tama, Vol. 6. Viz Media. с. 26. ISBN 978-1-4215-1619-6.
  6. ↑ Santos, Carlo (8 липня 2008). RIGHT TURN ONLY!! Strange Times. Anime News Network. Архів оригіналу за 5 серпня 2009. Процитовано 8 липня 2009.
  7. ↑ а б Santos, Carlo (4 квітня 2008). Gin Tama, vol. 5 review. Anime News Network. Архів оригіналу за 14 липня 2009. Процитовано 11 липня 2009.
  8. ↑ Douresseaux, Leroy (29 червня 2009). Gin Tama: Volume 13. Comic Book Bin. Архів оригіналу за 14 липня 2009. Процитовано 4 серпня 2009.
  9. ↑ а б Sorachi, Hideaki (2008). Gin Tama, Vol. 7. Viz Media. с. 50. ISBN 978-1-4215-1620-2.
  10. ↑ Santos, Carlo (26 червня 2007). RIGHT TURN ONLY!! Yotsuba and RTO. Anime News Network. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 8 липня 2009.
  11. ↑ а б в Quick Japan (яп.). № 86. Otashuppan. October 2009. с. 22—41. ISBN 978-4778311940. Архів оригіналу за 15 лютого 2016. Процитовано 7 вересня 2013.
  12. ↑ Sorachi, Hideaki (2007). Gin Tama, Vol. 2. Viz Media. с. 152. ISBN 978-1-4215-1359-1.
  13. ↑ Sorachi, Hideaki (2007). Gin Tama, Vol. 1. Viz Media. с. 204–205. ISBN 978-1-4215-1358-4.
  14. ↑ а б Sorachi, Hideaki (2008). Gin Tama, Vol. 5. Viz Media. с. 46. ISBN 978-1-4215-1618-9.
  15. ↑ Sorachi, Hideaki (2007). Gin Tama, Vol. 1. Viz Media. с. 203. ISBN 978-1-4215-1358-4.
  16. ↑ Rurouni Kenshin Exhibition [Official] [@ruroken_ten] (25 січня 2021). ja:✘ #るろ剣展 15作家の「祝辞」紹介③！✘#MrFULLSWING の作者 #鈴木信也 先生、 #銀魂 の #空知英秋 先生、 #SHAMANKING の #武井宏之 先生、 そして #トライガン #血界戦線 の #内藤泰弘 先生！あのるろ剣の #夷腕坊 の麦わらマークの爆弾を描いたのがこの先生だったとは…！驚きです。 (Твіт) (яп.) — через Твіттер. Причиною сьогоднішнього використання історичних сюжетів у всіх видах манґи та ігор, та захоплення ними молодого покоління, є, безсумнівно, твір Ruroken [Rurouni Kenshin]. Зазвичай, я був одним із крадіїв редиски, точніше, старшим членом крадіїв, які без дозволу проникли на поля, які обробляв пан Вацукі, та продавали редиску. (...) Ми всі діти роду Ruroken, тому, будь ласка, не судіться з нами чи щось таке.
  17. ↑ Sorachi, Hideaki (2008). Gin Tama, Vol. 6. Viz Media. с. 146. ISBN 978-1-4215-1619-6.
  18. ↑ Sorachi, Hideaki (2009). 銀魂公式キャラクターブック2 「銀魂五年生」. Shueisha. с. 194—195. ISBN 978-4-08-874805-4.
  19. ↑ Sorachi, Hideaki (2008). Gin Tama, Vol. 3. Viz Media. с. 2. ISBN 978-1-4215-1360-7.
  20. ↑ Sorachi, Hideaki (2008). Gin Tama, Vol. 3. Viz Media. с. 46. ISBN 978-1-4215-1360-7.
  21. ↑ Sorachi, Hideaki (2008). Gin Tama, Vol. 7. Viz Media. с. 70. ISBN 978-1-4215-1620-2.
  22. ↑ Sorachi, Hideaki (2009). Gin Tama, Vol. 10. Viz Media. с. 126. ISBN 978-1-4215-1623-3.
  23. ↑ Sorachi, Hideaki (2008). Gin Tama, Vol. 3. Viz Media. с. 22. ISBN 978-1-4215-1360-7.
  24. ↑ ja:週刊少年ジャンプ 2004年2号 [Weekly Shōnen Jump issue #2, 2004] (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 5 лютого 2008. Процитовано 18 червня 2009.
  25. ↑ Shonen Jump Posts 1st Japanese Chapters of 22 Manga for Free. Anime News Network. 3 серпня 2009. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 10 серпня 2009.
  26. ↑ Pineda, Rafael Antonio (20 серпня 2018). Gintama Manga Ends in 5 Chapters. Anime News Network. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 22 серпня 2018.
  27. ↑ ja:「銀魂」約15年の歴史に幕！“最終回のむこう側”をジャンプGIGAにシリーズ掲載. Natalie (яп.). 15 вересня 2018. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
  28. ↑ Pineda, Rafael Antonio (15 вересня 2018). Gintama Manga Moves to Jump Giga Magazine. Anime News Network. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.
  29. ↑ Hodgkins, Crystalyn (2 грудня 2018). Gintama Manga Starts Final Run in Jump GIGA Magazine on December 28. Anime News Network. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 2 грудня 2018.
  30. ↑ ja:「銀魂」ジャンプGIGA最新話の扉絵を許斐剛が描く、西尾維新原作の読切も. Natalie (яп.). 25 січня 2019. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
  31. ↑ ja:「銀魂」今回も完結ならず、今後の続きは公式アプリで. Natalie (яп.). 22 лютого 2019. Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
  32. ↑ Sherman, Jennifer (21 лютого 2019). Gintama Manga 'Continues' in App. Anime News Network. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 21 лютого 2019.
  33. ↑ Hodgkins, Crystalyn (2 травня 2019). Gintama Manga Continues in App Starting on May 13. Anime News Network. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 2 травня 2019.
  34. ↑ Hodgkins, Crystalyn (27 травня 2019). Gintama Manga's 'Final' Chapter Will Launch on June 20 (Updated). Anime News Network. Архів оригіналу за 6 грудня 2022. Процитовано 21 лютого 2023.
  35. ↑ ja:「銀魂」ホントにホントでホントの完結！最後の予算を振り絞った感謝の新聞広告も. Natalie (яп.). 20 червня 2019. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 18 червня 2020.
  36. ↑ ja:銀魂―ぎんたま― 1 [Gintama 1] (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 17 червня 2009.
  37. ↑ Hodgkins, Crystalyn (5 січня 2019). Shueisha Confirms Gintama Manga Will End in 77th Volume. Anime News Network. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 5 січня 2019.
  38. ↑ ja:銀魂―ぎんたま― 77 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 29 травня 2019.
  39. ↑ January Shonen Jump Biggest Ever. Anime News Network. 3 листопада 2005. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 19 червня 2009.
  40. ↑ Comic-Con: Shonen Jump Adds Gintama. Anime News Network. 22 липня 2006. Архів оригіналу за 6 листопада 2008. Процитовано 17 червня 2009.
  41. ↑ Shonen Jump January 2007. Viz Media. Архів оригіналу за 20 червня 2009. Процитовано 19 червня 2009.
  42. ↑ Shonen Jump May 2007. Viz Media. Архів оригіналу за 20 червня 2009. Процитовано 19 червня 2009.
  43. ↑ Gin Tama, profiles. Viz Media. Архів оригіналу за 14 лютого 2010. Процитовано 17 червня 2009.
  44. ↑ Sorachi, Hideaki (2 серпня 2011). Gin Tama, Vol. 23. ISBN 978-1421528212.
  45. ↑ Gin Tama, Vol. 1. Viz Media. Архів оригіналу за 21 липня 2009. Процитовано 17 червня 2009.
  46. ↑ News: Viz Confirms Gintama Manga 23 Is Final N. American Volume (Updated). Anime News Network. 14 квітня 2011. Архів оригіналу за 29 грудня 2013. Процитовано 19 грудня 2013.
  47. ↑ Sorachi, Hideaki (2008). Gin Tama, Vol. 8. Viz Media. с. 46. ISBN 978-1-4215-1621-9.
  48. ↑ а б 銀魂 ジャンプアニメツアー2008&2005 DVD [Gintama Jump Anime Tour 2008 & 2005] (яп.). Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 12 липня 2009.
  49. ↑ News: Gintama Gets New Event Anime Special in November. Anime News Network. 15 липня 2014. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 21 грудня 2014.
  50. ↑ News: Gintama Manga to Bundle Unaired Anime Episode on DVD. Anime News Network. 7 листопада 2014. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 21 грудня 2014.
  51. ↑ Yoichi Fujita to Stop Directing Gintama This Spring. Anime News Network. 1 січня 2009. Архів оригіналу за 24 травня 2009. Процитовано 11 липня 2009.
  52. ↑ The loosely translated subtitle for the Gintama anime. Shonen Jump. Viz Media. 4 (1): 14. January 2006. ISSN 1545-7818.
  53. ↑ Gintama Anime to Continue for Fourth Year (Updated). Anime News Network. 19 лютого 2009. Архів оригіналу за 14 квітня 2009. Процитовано 31 березня 2009.
  54. ↑ ja:第190–201 [Episodes 190–201] (яп.). TV Tokyo. Архів оригіналу за 16 квітня 2010. Процитовано 8 жовтня 2009.
  55. ↑ Gintama - Products - DVD 2 (яп.). Sunrise. Архів оригіналу за 22 липня 2009. Процитовано 20 червня 2009.
  56. ↑ Gintama - Products - DVD (яп.). Sunrise. Архів оригіналу за 26 липня 2009. Процитовано 20 червня 2009.
  57. ↑ Gintama - Products - DVD 3 (яп.). Sunrise. Архів оригіналу за 4 липня 2009. Процитовано 20 червня 2009.
  58. ↑ 銀魂 シーズン其ノ四 1 (яп.). Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 11 жовтня 2009.
  59. ↑ ja:銀魂 シーズン其ノ四13 (яп.). Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 22 грудня 2010.
  60. ↑ Crunchyroll to Stream Shugo Chara, Skip Beat Anime (Update 2). Anime News Network. 20 листопада 2008. Архів оригіналу за 21 березня 2009. Процитовано 31 березня 2009.
  61. ↑ Multinational, Same-Day Debuts of Shippuden, Gintama, Kurokami. Anime News Network. 8 січня 2009. Архів оригіналу за 21 березня 2009. Процитовано 31 березня 2009.
  62. ↑ а б Sentai Adds Gintama, Hidamari Sketch x 365 Anime (Update 2). Anime News Network. 1 січня 2010. Архів оригіналу за 27 лютого 2010. Процитовано 28 лютого 2010.
  63. ↑ Beverdige, Chris (21 січня 2010). Sentai Acquires Gintama, Asatte no Houkou and Cossette. Mania Entertainment. Архів оригіналу за 23 січня 2010. Процитовано 23 січня 2010.
  64. ↑ Sentai Filmworks Considers More Gintama Based on Film Sales. Anime News Network. 18 березня 2012. Архів оригіналу за 22 травня 2012. Процитовано 17 червня 2012.
  65. ↑ @ShortsHD (6 липня 2015). Ani-make your day when you tune in to #Gintama - every day at 6 AM and 2 PM on #ShortsHD! (Твіт) — через Твіттер.
  66. ↑ Crunchyroll to Dub Release Anime on BD/DVD. Anime News Network. 1 липня 2016. Архів оригіналу за 3 липня 2016. Процитовано 1 липня 2016.
  67. ↑ Hulu to Stream 1st 'Season' of Gintama Anime With English Subtitles, English Dub on December 1. Anime News Network. 23 листопада 2019. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 23 листопада 2019.
  68. ↑ ja:｢銀魂｣最終回の日に両国国技館でイベント、全国で約2万人が"2期宣言"に拍手喝采 - ザテレビジョン (яп.). 29 березня 2010. Архів оригіналу за 19 листопада 2012. Процитовано 21 червня 2010.
  69. ↑ ja:ナタリー - 井上ジョー新曲がアニメ｢よりぬき銀魂さん｣オープニング (яп.). 25 травня 2010. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 21 червня 2010.
  70. ↑ Gintama Director Shinji Takamatsu: 'It's Not Over'. Anime News Network. 29 березня 2010. Архів оригіналу за 31 березня 2010. Процитовано 29 березня 2010.
  71. ↑ News: Gintama TV Anime to Resume. Anime News Network. 1 грудня 2010. Архів оригіналу за 4 грудня 2010. Процитовано 5 грудня 2010.
  72. ↑ а б News: Crunchyroll to Simulcast Gintama TV Anime's Return. Anime News Network. 28 березня 2011. Архів оригіналу за 9 червня 2013. Процитовано 28 березня 2011.
  73. ↑ ja:スタッフ (яп.). TV Tokyo. Архів оригіналу за 3 квітня 2011. Процитовано 5 квітня 2011.
  74. ↑ Gintama' 1 Regular Edition. Neowing. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 7 червня 2011.
  75. ↑ Gintama x SKET Dance Anime Crossover Planned. Crunchyroll. 5 вересня 2011. Архів оригіналу за 26 вересня 2011. Процитовано 12 вересня 2011.
  76. ↑ а б New Gintama Anime Episodes to Resume on TV. Anime News Network. 26 серпня 2012. Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 26 серпня 2012.
  77. ↑ ja:銀魂´ (яп.). Aniplex. Архів оригіналу за 12 листопада 2015. Процитовано 11 вересня 2013.
  78. ↑ 銀魂´ 延長戦 01(完全生産限定版) DVD (2012) (яп.). Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 19 серпня 2013.
  79. ↑ 銀魂´ 延長戦 04(完全生産限定版) DVD (2013) (яп.). Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 19 серпня 2013.
  80. ↑ News: Gintama Gets New TV Anime Series in April. Anime News Network. 21 грудня 2014. Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 21 грудня 2014.
  81. ↑ Crunchyroll Adds English-Dubbed Episodes of Gintama. Anime News Network. 1 лютого 2017. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 1 лютого 2017.
  82. ↑ Gintama Manga Gets New TV Anime Series. Anime News Network. 21 вересня 2016. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 27 листопада 2016.
  83. ↑ New Gintama Anime Premieres on January 8, Switches to Late Night Timeslot. Anime News Network. 27 листопада 2016. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 5 грудня 2016.
  84. ↑ New Gintama Anime Reveals Returning Staff, Visual. Anime News Network. 5 грудня 2016. Архів оригіналу за 5 грудня 2016. Процитовано 5 грудня 2016.
  85. ↑ "Gintama" Anime To Return This Fall. Crunchyroll. 3 липня 2017. Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 3 липня 2017.
  86. ↑ Gintama Season 4 Adapts Manga's 'Silver Soul' Final Arc (Updated). Anime News Network. Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 8 грудня 2017.
  87. ↑ Green, Scott. "Gintama" Anime Plans Final Arc Adaptation And New Themes. Crunchyroll. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2019.
  88. ↑ Green, Scott. "Gintama" Anime Announces Final Arc Plans. Crunchyroll. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 9 вересня 2019.
  89. ↑ Pineda, Rafael Antonio (18 березня 2018). Gintama Anime Ends in March, Returns in July With 'Silver Soul' Arc's Climax. Anime News Network. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 18 червня 2020.
  90. ↑ ja:第354話 (яп.). Bandai Namco Pictures. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 20 червня 2020.
  91. ↑ ja:第367話 (яп.). Bandai Namco Pictures. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020.
  92. ↑ Cayanan, Joanna (19 березня 2023). Gintama Manga's 3-Nen Z-Gumi Ginpachi-Sensei Spinoff Novels Get New Anime. Anime News Network. Архів оригіналу за 19 березня 2023. Процитовано 19 березня 2023.
  93. ↑ Hodgkins, Crystalyn (16 грудня 2023). Gintama's Spinoff TV Anime 3-Nen Z-Gumi Ginpachi-Sensei to Air in 2025. Anime News Network. Архів оригіналу за 17 грудня 2023. Процитовано 17 грудня 2023.
  94. ↑ Gintama, Haruhi Suzumiya Films' Dates Listed in 2010. Anime News Network. 2 листопада 2009. Архів оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 3 листопада 2009.
  95. ↑ Gintama, Precure, Shin-chan Movie Trailers Streamed. Anime News Network. 12 грудня 2009. Архів оригіналу за 19 червня 2013. Процитовано 12 грудня 2009.
  96. ↑ Gintama Anime Movie's 3 TV Ads Streamed. Anime News Network. 28 січня 2010. Архів оригіналу за 11 квітня 2010. Процитовано 3 квітня 2010.
  97. ↑ Japanese Box Office, April 24–25. Anime News Network. 29 квітня 2010. Архів оригіналу за 1 травня 2010. Процитовано 30 квітня 2010.
  98. ↑ Sentai Filmworks Licenses Gintama: The Movie. Anime News Network. 9 лютого 2012. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 9 лютого 2012.
  99. ↑ Beveridge, Chris (16 лютого 2012). Sentai Filmworks Announces May Anime Release Slate. The Fandom Post. Процитовано 14 лютого 2012.
  100. ↑ Page, Elliot (24 грудня 2012). Anime Review: Gintama: The Movie. UK Anime Network. Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 7 вересня 2013.
  101. ↑ Gintama: The Movie. Madman Entertainment. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 7 вересня 2013.
  102. ↑ Gintama Gets 2nd Film Written by Manga Creator. Anime News Network. 22 серпня 2012. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 26 серпня 2012.
  103. ↑ 'Final' Gintama Film Director Discusses Possible Continuation. Anime News Network. Архів оригіналу за 21 серпня 2013. Процитовано 5 серпня 2013.
  104. ↑ 'Final' Gintama Film Sells 1 Million+ Tickets. Anime News Network. Архів оригіналу за 8 серпня 2013. Процитовано 5 серпня 2013.
  105. ↑ Sherman, Jennifer (1 серпня 2019). Gintama Manga Gets New Anime Film. Anime News Network. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 1 серпня 2019.
  106. ↑ Sherman, Jennifer (21 грудня 2019). New Gintama Anime Film Opens in 2021. Anime News Network. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 21 грудня 2019.
  107. ↑ Pineda, Rafael Antonio (12 серпня 2020). New Gintama Anime Film's Teaser Claims January 2021 Film Is 'Finale for Real'. Anime News Network. Архів оригіналу за 17 серпня 2020. Процитовано 12 серпня 2020.
  108. ↑ Pineda, Rafael Antonio (19 серпня 2020). Gintama: The Final Anime Film Is Based on Manga's Finale. Anime News Network. Архів оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 20 серпня 2020.
  109. ↑ Loo, Egan (9 жовтня 2020). Gintama: The Final Film's Trailer Highlights SPYAIR's Theme Song, Story Finale 'For Real'. Anime News Network. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 11 жовтня 2020.
  110. ↑ Pineda, Rafael Antonio (7 грудня 2020). Gintama The Final Film Presents Trailer, Demon Slayer Card Drawn By Gintama's Hideaki Sorachi. Anime News Network. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 8 грудня 2020.
  111. ↑ Loo, Egan (19 грудня 2020). See Demon Slayer: Kimetsu no Yaiba Characters — as Drawn by Gintama's Hideaki Sorachi. Anime News Network. Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 19 грудня 2020.
  112. ↑ Pineda, Rafael (27 січня 2021). Gintama The Semi-Final Net Anime Also Gets Cast Commentary Track. Anime News Network. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  113. ↑ 「銀魂」一国傾城篇のイベント上映は6月21日から、メインビジュアル公開. Comic Natalie (яп.). Natasha, Inc. 4 березня 2024. Архів оригіналу за 4 березня 2024. Процитовано 4 березня 2024.
  114. ↑ Cayanan, Joanna (4 березня 2024). Gintama Anime's Courtesan of the Nation Arc Compilation Film Reveals Main Visual, June 21 Premiere. Anime News Network. Архів оригіналу за 4 березня 2024. Процитовано 4 березня 2024.
  115. ↑ Gintama Manga's 65th, 66th Volumes to Bundle Original Anime DVDs. Anime News Network. 24 січня 2016. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 24 січня 2016.
  116. ↑ ja:銀魂. eiga.com (яп.). Архів оригіналу за 3 вересня 2016. Процитовано 6 вересня 2016.
  117. ↑ Gintama Manga Gets Live-Action Film Adaptation in 2017 Starring Shun Oguri. Anime News Network. 30 червня 2016. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
  118. ↑ Live Action Gintama Film reveals main cast. Anime News Network. 12 травня 2016. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
  119. ↑ Gintama Live Action film gets sequel in Summer 2018. Anime News Network. 16 листопада 2017. Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
  120. ↑ Live-Action Gintama Film Sequel Brings Back Shun Oguri, Masaki Suda, Kanna Hashimoto. Anime News Network. 15 квітня 2018. Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
  121. ↑ Live-Action Gintama 2 Sells One Million Tickets in Just 7 Days. Crunchyroll. 24 серпня 2018. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 3 вересня 2018.
  122. ↑ Comedy-Centric Gintama 2nd Web Drama Releases Main Visual and Trailer. Crunchyroll. 29 липня 2018. Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 3 вересня 2018.
  123. ↑ Gintama 2 - The Exceedingly Strange Gintama-chan (2018) Episode List. IMDb. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 3 вересня 2018.
  124. ↑ La serie live-action de Gintama 2 alcanza 4 millones de reproducciones en su primer episodio. Ramen para dos (ісп.). 26 серпня 2018. Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 3 вересня 2018.
  125. ↑ а б в ja:オリジナル・サウンドトラック (яп.). Aniplex. Архів оригіналу за 11 вересня 2013. Процитовано 11 вересня 2013.
  126. ↑ 銀魂 BEST (яп.). Aniplex. Архів оригіналу за 11 вересня 2013. Процитовано 11 вересня 2013.
  127. ↑ ja:劇場版 銀魂 (яп.). Aniplex. Архів оригіналу за 11 вересня 2013. Процитовано 11 вересня 2013.
  128. ↑ 銀魂3年Z組銀八先生 [Grade 3 Class Z Ginpachi-sensei] (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 19 червня 2009.
  129. ↑ 帰ってきた3年Z組銀八先生フォーエバ－ さらば、愛しき3Zたちよ (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 10 квітня 2015. Процитовано 13 вересня 2013.
  130. ↑ ja:劇場版 銀魂 完結篇 (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 10 квітня 2015. Процитовано 22 серпня 2013.
  131. ↑ Gintama Gin-San to Issho. GameSpot. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 10 липня 2009.
  132. ↑ Gintama: Banji Oku Chuubu. GameSpot. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 10 липня 2009.
  133. ↑ Gintama: Gin-Oh Quest. GameSpot. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 10 липня 2009.
  134. ↑ Gintama DS: Yorozuya Daisoudou. GameSpot. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 10 липня 2009.
  135. ↑ Gintama: Gintoki vs. Dokata. GameSpot. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 10 липня 2009.
  136. ↑ ガンバリオン公式ホームページ 開発タイトル一覧 JUMP SUPER STARS(ジャンプスーパースターズ) [Jump Super Stars] (яп.). Ganbarion. Архів оригіналу за 3 липня 2008. Процитовано 29 вересня 2008.
  137. ↑ ガンバリオン公式ホームページ 開発タイトル一覧 JUMP ULTIMATE STARS(ジャンプアルティメットスターズ) [Jump Ultimate Stars] (яп.). Ganbarion. Архів оригіналу за 22 травня 2008. Процитовано 29 вересня 2008.
  138. ↑ Gintama Crosses Over Into The King Of Fighters All-Star Mobile Game. Crunchyroll. Процитовано 6 травня 2024.
  139. ↑ ja:銀魂公式キャラクターブック｢銀ちゃんねる!｣ [Gintama Official Character Book - Gin Channel!] (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 19 лютого 2009. Процитовано 26 липня 2009.
  140. ↑ ja:銀魂公式キャラクターブック2 ｢銀魂五年生｣ [Gintama Official Character Book 2 - Gonen-Sei] (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 6 травня 2009. Процитовано 26 липня 2009.
  141. ↑ ja:オフィシャルアニメーションガイド 銀魂あにめガヤガヤ箱 [Gintama Official Animation Guide "Gayagaya Box"] (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 23 липня 2009. Процитовано 26 липня 2009.
  142. ↑ ja:オフィシャルアニメーションガイド 銀魂あにめパラパラ館 [Official Animation Guide Gintama Anime Paraparakan] (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 11 квітня 2011.
  143. ↑ 銀魂キャラクターズブック VOL．1 [Gintama Character Book 1] (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 11 квітня 2011.
  144. ↑ 銀魂キャラクターズブック VOL．3 [Gintama Character Book 3] (яп.). Shueisha. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 11 квітня 2011.
  145. ↑ Gintama Manga Has 50 Million Copies in Print in Japan. Anime News Network (яп.). 2 травня 2016. Архів оригіналу за 3 травня 2016. Процитовано 2 травня 2016.
  146. ↑ Gintama Manga Has 55 Million Copies in Print. Anime News Network. Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 8 червня 2018.
  147. ↑ 銀魂：空知英秋の描き下ろし“万事屋×3Z”イラスト　「最強ジャンプ」コラボ　付録に迷（！？）シーンステッカーも. Mantan Web (яп.). 4 грудня 2023. Архів оригіналу за 4 грудня 2023. Процитовано 4 грудня 2023.
  148. ↑ Gin Tama - Alchetron, The Free Social Encyclopedia. Alchetron.com (амер.). 18 серпня 2017. Процитовано 24 травня 2023.
  149. ↑ Japanese Comic Ranking, February 12–18. Anime News Network. 22 лютого 2008. Архів оригіналу за 25 лютого 2008. Процитовано 10 липня 2009.
  150. ↑ Japanese Comic Ranking, April 1–7. Anime News Network. 10 квітня 2008. Архів оригіналу за 7 квітня 2009. Процитовано 10 липня 2009.
  151. ↑ Japanese Comic Ranking: Top 10 Manga of 2007. Anime News Network. 31 грудня 2007. Архів оригіналу за 14 липня 2009. Процитовано 4 липня 2009.
  152. ↑ 2008's Top-Selling Manga in Japan, by Series. Anime News Network. 2 січня 2009. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 4 липня 2009.
  153. ↑ Top Selling manga in Japan by series (first half of 2009). Anime News Network. 15 червня 2009. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 19 червня 2009.
  154. ↑ ja:一番笑った漫画1位、女性から人気の｢銀魂｣ [Ichiban waratta manga 1 kurai, josei kara ninki no (gin tamashii)] (яп.). Oricon. 22 квітня 2008. Архів оригіналу за 26 серпня 2009. Процитовано 5 грудня 2009.
  155. ↑ 10代に聞いた"ハマッた漫画"、男女ともに｢ONE PIECE｣が人気 [10 dai ni kii ta "hamatsu ta manga", danjo tomoni (ONE PIECE) ga ninki] (яп.). Oricon. 23 вересня 2008. Архів оригіналу за 19 листопада 2009. Процитовано 5 грудня 2009.
  156. ↑ Survey: Slam Dunk Manga is #1 Choice for Live-Action (Updated). Anime News Network. 3 травня 2009. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 10 липня 2009.
  157. ↑ а б ja:雑誌インフォメーション [Zasshi infome^shon] (яп.). Chousha. 28 лютого 2007. Архів оригіналу за 12 березня 2007. Процитовано 7 грудня 2009.
  158. ↑ Gintama Cited for G8 Visitors Buying Wooden Swords. Anime News Network. 11 липня 2008. Архів оригіналу за 26 серпня 2009. Процитовано 10 липня 2009.
  159. ↑ Loveridge, Lynzee (5 січня 2021). TV Asahi Announces Top 100 Manga Voted on By 150,000 Readers. Anime News Network. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
  160. ↑ Society for the Promotion of Japanese Animation Announces SPJA Industry Award Finalists at Tokyo International Anime Fair. Anime News Network. 27 березня 2008. Архів оригіналу за 3 вересня 2009. Процитовано 4 липня 2009.
  161. ↑ Anime Expo 2008 Announces the 2008 SPJA Award Winners. Anime News Network. 4 липня 2008. Архів оригіналу за 27 липня 2009. Процитовано 4 липня 2009.
  162. ↑ Top 300 Graphic Novels Actual--May 2009. ICv2. 15 червня 2009. Архів оригіналу за 8 березня 2013. Процитовано 3 серпня 2009.
  163. ↑ Top 300 Graphic Novels Actual--March 2009. ICv2. 15 квітня 2009. Архів оригіналу за 5 травня 2010. Процитовано 3 серпня 2009.
  164. ↑ Manga-Based Novels Tops in Japan. ICv2. 19 грудня 2006. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 26 серпня 2009.
  165. ↑ 2008's Top-Selling Light Novels in Japan (Updated). Anime News Network. 1 квітня 2009. Архів оригіналу за 29 вересня 2009. Процитовано 10 липня 2009.
  166. ↑ Japanese Anime TV Ranking, April 7–13: Blue Dragon. Anime News Network. 22 квітня 2008. Архів оригіналу за 11 червня 2009. Процитовано 11 липня 2009.
  167. ↑ Japanese Anime TV Ranking, March 31–April 6. Anime News Network. 18 квітня 2008. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 11 липня 2009.
  168. ↑ VOL.15 2006年 4月3日(月)〜 4月9日(日) [VOL.15 2006 nen 4 gatsu 3 nichi (gatsu)~ 4 gatsu 9 nichi (nichi)] (яп.). Video Research. Архів оригіналу за 24 травня 2008. Процитовано 24 листопада 2009.
  169. ↑ Japanese Anime DVD Ranking, April 25-May 1. Anime News Network. 3 травня 2007. Архів оригіналу за 21 липня 2009. Процитовано 10 липня 2009.
  170. ↑ Japanese Animation DVD Ranking, June 22–28. Anime News Network. 30 червня 2009. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 10 липня 2009.
  171. ↑ Amazon Japan Posts 2008's Top-10 DVDs, CDs, Toys. Anime News Network. 12 грудня 2008. Архів оригіналу за 24 травня 2008. Процитовано 11 липня 2009.
  172. ↑ Naruto Manga Printed in 23 Nations, Anime Aired in 60+. Anime News Network. 14 серпня 2008. Архів оригіналу за 12 червня 2009. Процитовано 11 липня 2009.
  173. ↑ Japanese Animation DVD Ranking, October 5–11. Anime News Network. 14 жовтня 2009. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 14 жовтня 2009.
  174. ↑ 2009's Top-Selling DVDs in Japan (Overall). Anime News Network. 24 грудня 2009. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 25 грудня 2009.
  175. ↑ K-On! Wins DVD of the Year, Gold Disc of the Year Awards. Anime News Network. 26 лютого 2010. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 26 лютого 2010.
  176. ↑ Manga Recon » Blog Archive » Weekly Recon, 6/20/07. web.archive.org. 12 липня 2010. Архів оригіналу за 12 липня 2010. Процитовано 25 травня 2023.
  177. ↑ Aronson, Michael. Gin Tama v2. Manga Life. Silver Bullet Comics. Архів оригіналу за 5 травня 2009. Процитовано 11 липня 2009.
  178. ↑ Hoffman, Alex. Gin Tama, Vol. 8 (Hideaki Sorachi). Comics Village. Архів оригіналу за 11 жовтня 2009. Процитовано 26 червня 2009.
  179. ↑ а б Douresseaux, Leroy (2 вересня 2007). Gin Tama: Volume 2. Comic Book Bin. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 12 липня 2009.
  180. ↑ RIGHT TURN ONLY!!. Anime News Network. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020.
  181. ↑ а б Beveridge, Chris (23 червня 2010). Gintama Collection 02. Mania Entertainment. Архів оригіналу за 3 липня 2010. Процитовано 22 грудня 2010.
  182. ↑ а б в Finnegan, Erin (27 вересня 2010). Shelf Life Do You Believe in Magica. Anime News Network. Архів оригіналу за 28 грудня 2010. Процитовано 22 грудня 2010.
  183. ↑ McNulty, Amy (21 січня 2016). Gintama Episode 306. Anime News Network. Архів оригіналу за 22 січня 2016. Процитовано 21 січня 2016.
  184. ↑ Gintama: The Final. Anime News Network. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
  185. ↑ REVIEW: Gintama THE VERY FINAL Is the Very Best of the Wacky Franchise. Crunchyroll. Процитовано 19 січня 2022.
  186. ↑ Gintama: The Very Final review: A fitting though confusing tribute to a Shounen icon's end. Yahoo. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
  187. ↑ ja:2010年（平成22年）興収10億円以上番組 (PDF) (яп.). Japanese Film Producers Association. Архів (PDF) оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 12 грудня 2013.
  188. ↑ 2013. Eiren. Japan Motion Picture Producers Association. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
  189. ↑ Gintama: The Very Final (2021) box office. Box Office Mojo. 20 серпня 2022. Процитовано 20 серпня 2022.
  190. ↑ Gintama' #232 to Not Run on AT-X at TV Tokyo's Request. Anime News Network. 11 листопада 2011. Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 14 вересня 2013.
  191. ↑ TV Tokyo Decided to Pull Gintama' Episode on Its Own. Anime News Network. 24 листопада 2011. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 14 вересня 2013.
  192. ↑ Gintama' Producer Indicates Edited Renhō Arc on Home Video. Anime News Network. 29 листопада 2011. Архів оригіналу за 9 червня 2013. Процитовано 14 вересня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Gintama&oldid=42678823