Алан Роберт Рабіновіц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Alan Robert Rabinowitz)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алан Роберт Рабіновіц
Народився31 грудня 1953(1953-12-31)
Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Помер5 серпня 2018(2018-08-05)[1] (64 роки)
Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
·лейкоз
Країна США
Діяльністьбіолог, зоолог
Alma materMcDaniel Colleged і Університет Теннессі
Знання мованглійська[2]
IMDbID 2290941

Алан Роберт Рабіновіц (англ. Alan Robert Rabinowitz; 31 грудня 1953 — 5 серпня 2018) — американський зоолог, який працював президентом, генеральним директором та головним вченим у Panthera Corporation, некомерційній природоохоронній організації, що займається охороною 40 видів диких кішок у світі.[3] Журнал Тайм назвав його «Індіаною Джонсом охорони дикої природи». Він вивчав ягуарів, димчастих леопардів, азійських леопардів, тигрів, суматранських носорогів, бенгальських кішок, а також ведмедів, єнотів та цивет .[4]

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Алан Рабіновіц народився у сім'ї Ширлі та Френка Рабіновіц у Брукліні (Нью-Йорк), але незабаром переїхав до Квінса.[5] У початковій школі у нього було серйозне заїкання.[6] Не маючи можливості спілкуватися зі своїми однолітками та вчителями, Рабіновіц зацікавився дикою природою, з якою він міг спілкуватися.[7]

Пізніше Рабіновіц регулярно згадував, як у дитинстві він зацікавився охороною дикої природи.[8][9] У 2008 році відео Рабіновіца, що розповідає цю історію в The Colbert Report, стало вірусним.[10] Він служив представником Фонду заїкання (SFA).[11]

У 1974 році Рабіновіц отримав ступінь бакалавра з біології та хімії в Західному коледжі Меріленда (нині коледж МакДеніель) у Вестмінстері, штат Меріленд. Потім він отримав ступінь магістра наук (1978) та кандидатську дисертацію (1981) з екології з Університету Теннессі.[12]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

До заснування Panthera Corporation разом із головою організації Томасом Капланом у 2006 році він працював виконавчим директором науково-дослідного відділу Товариства охорони дикої природи, де він пропрацював майже 30 років.[12]

Працюючи в М'янмі в долині Хуконг у 1997 році, він відкрив чотири нових види ссавців, включаючи найпримітивніші вид оленів у світі, Muntiacus putaoensis.[13] Його робота в М'янмі призвела до створення п'яти нових заповідних територій, включаючи перший у країні морський парк, морський національний парк острова Лампі; перший і найбільший гімалайський національний парк М'янми — національний парк Хкакаборазі; найбільший заповідник дикої природи країни — заповідник долини Хуконг; найбільший у світі заповідник тигрів та одна з найбільших заповідних територій у світі; і заповідник дикої природи Хпонканразі — територія, яка об'єднує долину Хуконг і національний парк Хкакаборазі для суміжної охоронюваної території площею понад 5000 квадратних миль, що називається Північний лісовий комплекс.[14]

Рабіновіц також заснував перший у світі заповідник ягуарів[7] — заповідник дикої природи в басейні Кокскомб у Белізі та заповідник гори Тау, найбільшу охоронювану територію Тайваню та останній шматочок недоторканого низинного лісу.[15] У Таїланді він провів перші польові дослідження індокитайських тигрів, індокитайських леопардів та азійських леопардових кішок, що призвело до створення заповідника дикої природи Хуайкхакхенг .[16]

Одним із його досягнень стала концептуалізація та реалізація Коридору ягуара,[17] серії біологічних та генетичних коридорів для ягуарів у всьому їх діапазоні від Мексики до Аргентини.

Його проєкт створення ланцюга охоронюваних місць проживання тигра на півдні Гімалаї був у центрі уваги документального серіалу BBC Natural History «Загублена земля тигра» (2010). Команда експедиції місяць досліджувала статус великих котів у Бутані, що призвело до повторного відкриття тигрів, що живуть на набагато більших висотах, ніж вважалося раніше.[18]

У листопаді 2017 року Рабіновіц пішов з посади президента та генерального директора, щоб обійняти посаду головного вченого Panthera Corporation де він курирував масштабні програми з охорони природи, орієнтовані на тигрів, левів, ягуарів та снігових барсів, а також додаткові проєкти, присвячені охороні пум, гепардів і леопардів.[19]

Смерть

[ред. | ред. код]

У 2001 році у Рабіновіца був діагностований хронічний лімфолейкоз[20] Він помер 5 серпня 2018 року від прогресування раку.[21]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://www.panthera.org/statement-life-and-legacy-panthera-founder-and-renowned-conservationist-dr-alan-rabinowitz
  2. ↑ CONOR.Sl
  3. ↑ Matthew Bannister (16 листопада 2010). A life devoted to big cats. BBC World Service, 24-minute interview on "Outlook". Процитовано 16 листопада 2010.
  4. ↑ Walsh, Bryan (10 січня 2008). The Indiana Jones of Wildlife Protection. Time. Архів оригіналу за 14 січня 2008.
  5. ↑ Rabinowitz, Alan (2000). Jaguar. Island Press.
  6. ↑ Rabinowitz, Alan (22 лютого 2011). Human Factor: 'Animals saved me'. CNN. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 14 жовтня 2021.
  7. ↑ а б Dreifus, Claudia (18 грудня 2007). Zoologist Gives a Voice to Big Cats in the Wilderness. The New York Times. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 22 травня 2022.
  8. ↑ Stuttering and the Big Cats is an Inspirational Story. The Stuttering Foundation. 18 квітня 2011. Архів оригіналу за 26 листопада 2011.
  9. ↑ Tippet, Krista (22 липня 2010). A Voice for the Animals. American Public Media. Архів оригіналу за 7 січня 2012.
  10. ↑ Alan Rabinowitz on The Colbert Report. The Colbert Report. 10 червня 2008. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 14 жовтня 2021.
  11. ↑ Alan Rabinowitz Ph.D., explorer, wildlife conservationist and author. The Stuttering Foundation. Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 14 жовтня 2021.
  12. ↑ а б Alan Rabinowitz, Ph.D. Chief Scientist. Panthera Corporation. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 6 серпня 2018.
  13. ↑ Rabinowitz, A.; Myint, Than (1999). Description of the leaf deer, Muntiacus putaoensis, a new species of muntjac from northern Myanmar. Journal of Zoology. The Zoological Society of London. 249 (4): 427—435. doi:10.1017/s095283699900984x. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 14 жовтня 2021.
  14. ↑ Alan Rabinowitz's Fight of His Life [Архівовано 18 квітня 2007 у Wayback Machine.].
  15. ↑ Guynup, Sharon (2011). The Jaguar Freeway. Smithsonian. № October 2011. с. 48—57. Архів оригіналу за 14 листопада 2013. Процитовано 14 жовтня 2021.
  16. ↑ Alan Rabinowitz, PhD. Panthera. Архів оригіналу за 11 грудня 2011. Процитовано 1 грудня 2011.
  17. ↑ Jaguar Corridor Initiative. Panthera. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 14 жовтня 2021.
  18. ↑ Walker, Matt (20 вересня 2010). Lost tiger population discovered in Bhutan mountains. BBC Earth News. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 14 жовтня 2021.
  19. ↑ Panthera's Programs. Panthera. Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 14 жовтня 2021.
  20. ↑ Sandomir, Richard (8 серпня 2018). Alan Rabinowitz, Conservationist of Wild Cats, Dies at 64. The New York Times. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 14 жовтня 2021.
  21. ↑ Conjour (6 серпня 2018). Dr Alan Rabinowitz, Panthera Co-Founder, Has Died. Conjour. Архів оригіналу за 6 серпня 2018. Процитовано 6 серпня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алан_Роберт_Рабіновіц&oldid=41199566