Лейцит — типовий магматичний мінерал, алюмосилікат каркасної будови.

Лейцит
Загальні відомості
Статус IMAзатверджений (А)[d][1]
IMA-номерIMA1997 s.p.
АбревіатураLct[2]
Хімічна формулаK(AlSi₂O₆)
Nickel-Strunz 109.GB.05
Dana 876.2.2.1
Ідентифікація
Сингоніятетрагональна сингонія[3]
Колір рисибілий[4]
Інші характеристики
Названо на честьбілий (давньогрецька мова)[5]
Типова місцевістьСомма[6]
CMNS: Лейцит у Вікісховищі
Лейцит. Італія
Лейцит. Італія

Загальний опис

ред.

Хімічна формула: K[AlSi2O6]. Іноді містить домішки Na, Са, Ti, Fe, Mg, Mn. Сліди Li, Pb, Cs. Містить, % (у зразках з Везувію): K2O — 20,59; Al2O3 — 23,22; SiO2 — 56,10. Сингонія тетрагональна. Густина 2,47. Тв. 5,5-6,5. Колір переважно сірий. Блиск скляний. Напівпрозорий. Крихкий. Злам раковистий. Форми виділення: кристали псевдокубічної форми або вкраплені зерна. Зустрічається в молодих вулканічних лужних породах разом з лужними польовими шпатами, піроксенами, магнетитом.

Характерний для багатих на калій і бідних на кремнезем лав третинного і сучасного віку. Родовища Л. відомі в Італії, ФРН, США, Австралії, Вірменії, ДР Конго, Уганді та ін. Руда алюмінію і сировина для одержання калієвих сполук. Рідкісний.

Від грецьк. «левкос» — світлий, білий, A.H.Werner, 1791.

Різновиди

ред.

Розрізняють:

  • лейцит залізний (різновид лейциту, в якому алюміній заміщається тривалентним залізом);
  • α — лейцит (зайва назва лейциту);
  • β — лейцит (кубічна високотемпературна (>605 °C) модифікація лейциту).

Див. також

ред.

Примітки

ред.

Література

ред.

Посилання

ред.