Вікіпедія

Гонсіоровський Фелікс

Фелікс Вікентійович Гонсіоровський[1] (пол. Feliks Gąsiorowski; 1815—1891) — польсько-російський архітектор, один з найзначніших архітекторів міста Одеси ІІ-й половини ХІХ століття.

Фелікс Гонсіоровський
пол. Feliks Gąsiorowski
Народження12 листопада 1815(1815-11-12)
Смерть15 квітня 1891(1891-04-15) (75 років)
Країна Російська імперія
Діяльністьархітектор
Праця в містахОдеса
Архітектурний стильісторизм
Найважливіші спорудиБудинок Бжозовського, Павлівські дешеві квартири
CMNS: Гонсіоровський Фелікс у Вікісховищі

Біографія

ред.
 
Будинок Толстої, де з 1880 р. мешкав Гонсіоровський
 
Таблиця на будинку Павлівських дешевих квартир

Ф. Гонсіоровський народився 12 листопада 1815 року в м. Луцьк.

[2] Починав працювати у Варшаві[уточнити], освіту здобував у Франції, а далі 6 років навчався в Римі. У 1839 році спорудив у Варшаві готель «Англійський».

До Одеси Фелікс Гонсіоровський прибув на запрошення шляхтича Зенона Бжозовського для спорудження його будинку і далі продовжив працювати в місті.[3]; З 1853 року служив архітектором Одеського піклувального комітету про тюрьми, в 1858—1859 pр. перебував на посаді архітектора жіночого благодійного товариства. Як і Ф. Боффо був обраний гласним першої міської думи. З 1873 року працював штатним техніком господарсько-будівельного відділення при Розпорядчій думі, надалі— міській управі.

Перелік комісій, до яких у різні роки входив Гонсіоровський: 1874 — з огляду виконання в Одесі асфальтних робіт; 1880 — спорудження Міського театру, був членом журі багатьох архітектурних конкурсів.

Обирався до членів журі архітектурних конкурсів. Виконав у 1874—1875 pp. проект психіатричної лікарні, а у 1885 році проєкт та Інвалідного будинку, останній був дороблений О. Й. Бернардацці замість реалізації невдалого проєкту Юрія Дмитренка.

Разом з архітекторами Олександром Бернардацці та Юрієм Дмитренком брав участь у перегляді та удосконаленні проєкту Одеського міського театру, виконаного архітектурним бюро Ф. Фельнер і Г. Гельмер[4].

Один із засновників одеського відділення Імператорського російського технічного товариства.

У 1885—1887 роках архітектор спорудив перший будинок житлового комплексу Павліських дешевих квартир. Комплекс заселявся загалом дрібними чиновниками. Реалізація наступних будівель затягнулася і після смерті Гонсіоровського проектування та спорудження корпусів продовжив у 1890-х роках архітектор М. К. Толвінський.

У 1875 році Гонсіоровський мешкав у будинку Дуніна на вул. Жуковського, 23 (тоді № 21)[5]. Після спорудження в 1880 році будинку Є. Толстої на Сабанєєвому мосту Гонсіоровський відразу переїхав у нього і мешкав у будинку весь подальший час перебування у Одесі[6].

У 1890 році назавжди покинув Одесу за станом здоров'я і переїхав у Францію до свого сина, який працював там директором значного хімічного заводу.

15 квітня 1891 помер у містечку Обі[3][7].

Проєкти

ред.

Приватні споруди

ред.
  • Готель «Англійський» у Варшаві, 1839 р.
  • Споруда для Браницького у Подільській губернії[3];
  • Споруда для Сабанського у Подільській губернії[3];
  • Склад насіння Машевського, проект: 1850 р., будівництво: 1851 р., Приморська вул., 5[8];
  • Палац Сабанського, проект: 1850 р., будівництво: 1851 р., Торгова вул. / Софіївська вул., 13[8] (не зберігся).
  • Палац Бжозовського, 1851–1852 pp., вул. Гоголя, 2[8]. Пам'ятка архітектури № 169/1-Од[9];
  • Стайні й господарчі служби Бржозовського, 1851–1852 pp., вул. Гоголя, 2[8]. Пам'ятка архітектури № 169/2-Од[9];
  • Вїздна брама з вартівнею та металева огорожа Бжозовського, 1851–1852 pp., вул. Гоголя, 2[8]. Пам'ятка архітектури № 169/3-Од[9];
  • Будинок Буяльської, 1852 р., Карантинна вул. / Поліцейська вул.[8];
  • Будинок Ґрубера, 1868 р., Пушкінська вул., 25[10]. Пам'ятка архітектури № 702-Од[9];
  • Будинок (Бурназо?) (спільно з Є. Б. Веєм), 1870 р., вул., Гоголя, 4. Щойно виявлена пам'ятка архітектури[9];
  • Палац Рафаловича, 1870 р., Дерибасівська вул., 6 / Дерибасівська вул., 3 (пізніше перебудований). Пам'ятка архітектури № 687-Од[9];
  • Будинок Маврокордато, 1870-і рр., Грецька вул., 20. Пам'ятка архітектури № 189-Од[9];
  • Реконструкція будинку (Строганова), 1872 р., Приморський бульв., 2[10];
  • Будинок Баржанського, 1873 р.[11], Рішельєвська вул., 11 / вул. Буніна, 18. Пам'ятка архітектури № 739/1-Од[9];
  • Флігель Баржанського, ІІІ-я третина ХІХ ст., Рішельєвська вул., 11 / вул. Буніна, 18. Пам'ятка архітектури № 739/2-Од[9];
  • Реконструкція будинку Маразлі (первісна споруда — 1826 р.), 1874 р., Приморський бульв., 1. Пам'ятка архітектури національного значення № 1458/1[9];
  • Будинок І. Усачева, 1874 р., Пантелеймонівська вул., 64 / Пушкінська вул., 78[10]. Пам'ятка архітектури № 730-Од[9];
  • Будинок Санца, 1875 р., Дерибасівська вул., 17 / Катеринінська вул. Пам'ятка архітектури № 229/2-Од[9];
  • Будинок Мангубі, 1875 р., Дерибасівська вул., 23 / Красний пров.[9];
  • Будинок Ельмана з готелем «Імперіал», 1875 р., Дерибасівська вул., 25[10] (розібраний);
  • Особняк Новікова, 1876 р., Гаванна вул., 4. Пам'ятка архітектури № 43-Од[9];
  • Будинок І. Дробінського, 1876 р., Катеринінська вул., 54 / Успенська вул., 79[10] (перебудований у 1892 р. Д. Є. Мазировим);
  • Будинок Бєлліно-Фендеріх, 1876 р., Рішельєвська вул., 1 / Ланжеронівська вул.[10] (не зберігся);
  • Будинок Рокко, 1876–1878 pp., Соборна пл., 2 / Садова вул.[8]. Пам'ятка архітектури № 783-Од[9];
  • Будинок (Вальтуха?), 1878 р., вул., Гоголя, 6. Пам'ятка архітектури № 170-Од[9];
  • Будинок Машевського, 1878 р., вул. Гоголя, 17[8][10]. Пам'ятка архітектури № 180-Од[9];
  • Будинок М. Жунієн, 1878 р., Градоначальницька вул., 8[10];
  • Будинок Переця, 1879 р., Дерибасівська вул., 5[10];
  • Будинок Масса, 1870-і — 1880-і рр., вул. Гоголя, 16. Пам'ятка архітектури № 179-Од[9];
  • Будинок Є. Толстої, 1880 p., вул. Гоголя, 19 / Сабанєєв міст. Пам'ятка архітектури № 182-Од[9];
  • Дача Маразлі, 1880-і рр., Французький бульв., 85[9] (не збереглась);
  • Будинок І. Кірвасі, 1881 p., вул. Новосельського, 61 / Дворянська вул., 32[10] (пізніше надбудований третім поверхом);
  • Житловий будинок (Бальца), 1881 p., вул. Новосельського, 57. Пам'ятка архітектури № 540-Од[9];
  • Будинок Переця, 1881 p., Дерибасівська вул., 5 / Пушкінська вул., 5. Пам'ятка архітектури № 689-Од[9];
  • Флігелі І. Шеттлє, 1881 p., Ковальська вул., 14[10];
  • Будинок Ф. Красовської, 1881 p., Ковальська вул., 27[10];
  • Будинок Анатри, 1883 p., Пушкінська вул., 27. Щойно виявлена пам'ятка архітектури[9];
  • Будинок Григор'єва, 1883 p., Ланжеронівська вул., 15[10];
  • Будинок Ланга, 1883 р., Мала Арнаутська вул., 86[10] (не зберігся);
  • Будинок Анатри, 1884 p., Пушкінська вул., 29 / Єврейська вул. Пам'ятка архітектури № 705-Од[9];
  • Реконструкція будинку Вассала (первісна споруда — 1824—1826 р.), 1885 р., Приморський бульв., 4[10]. Пам'ятка архітектури національного значення № 1458/4[9];
  • Будинок Павлівських дешевих квартир, 1885–1887 pp., Канатна вул., 81 / Італійський бульв.[8]. Пам'ятка архітектури № 95-Од[9];
  • Будинок Ф. Докса, 1885–1886 рр. або проект Люікса 1887 р., Єврейська вул., 1[10]. Пам'ятка архітектури № 242-Од[9];
  • Житловий будинок (Крапівіна), 1886 р., Коблевська вул., 40. Пам'ятка архітектури № 375/1-Од[9];
  • Флігель Вучіни, 1887 р., Пушкінська вул., 19[10];
  • Будинок М. Маврокордато, 1887 р., Рішельєвська вул., 12[10] (Перебудований у 1899 р. Ю. М. Дмитренко). Пам'ятка архітектури № 740-Од[9];
  • 2-поверховий флігель М. Маврокордато, 1887–1890 pp., Рішельєвська вул., 12[8];
  • Перебудова будинку Родоканакі (спільно з П. В. Йодко), 1888–1889 pp., Катеринінська вул., 7[10] (пізніше перебудований)
  • Прибутковий будинок (Заблудовського), 1890 р., Середньофонтанська вул., 12[8];
  • 4-поверховий на підвалі з мансардами прибутковий будинок і флігель Раллі, 1887–1890 рр., Рішельєвська вул., 5 / Дерібасівська вул., 9[8]. Пам'ятка архітектури № 736-Од[9];
  • Будинок і флігелі Урусова, 1890 р., Канатна вул., 10 / Грецька вулиця[8]
  • Перебудова будинку (Бенетато?), 1890 р., Катерининська вул., 4[8];
  • Дача Кіч, 1889–1890 рр., Лідерсовський бульв., 13[10]. Пам'ятка архітектури № 52-Од[9];
  • Перебудова будинку де Сан-Лоренцо (первісна споруда арх. Даллаква К. Й., 1845 р.), 1890 р., Дерибасівська вул., 1 / вул. Леха Качинського, 2[8]. Пам'ятка архітектури № 222-Од[9];
  • Реконструкція будинку Новікова (первісна споруда арх. І. С. Козлов, 1844), 1891 р., вул. Буніна, 8 / вул. Юрія Олеші, 12[10]. Пам'ятка архітектури № 114-Од[9];

Громадські споруди

ред.
  • Римсько-католицька церква Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (будівництво за участю Франца Моранді), 1849–1853 pp., Катерининська вул., 33. Пам'ятка архітектури № 330-Од[9];
  • Прибудова корпусу до Благовіщенського сирітського будинку та прибудова дзвіниці до домової Благовіщенської церкви, 1856–1858 pp., вул. Мечнікова, 132[9];
  • Нагляд за будівництвом Строганівського мосту (проект: К. Ф. Маєвський, 1840 р., початок спорудж. 1851 р.), 1862–1863 pp., Грецька вул/ / Польський узв. / Деволанівський узв.[8] (зберігся фрагмент опори). Щойно виявлена пам'ятка архітектури[9];
  • Сходи з вул. Гоголя на Приморську вул., 1870 р.[10];
  • Ремонт біржі, 1870 р., Думська пл., 1[8];
  • Сходи з Торгової вул. на Приморську вул. (спільно з інж. М. У. Жунієном), 1871 р.[10];
  • Олександрівський дитячий притулок, 1872–1873 рр., Разумовська вул., 3[10] (не зберігся);
  • Реконструкція оборонних казарм № 2, 1873 p.[8] (не збереглись);
  • Реконструкція оборонних казарм № 4, 1873 p.[8] (не збереглись);
  • Реконструкція оборонних казарм № 5, 1873 p.[8] (не збереглись);
  • Реконструкція оборонних казарм № 6, 1873 p.[8] (не збереглись);
  • Реконструкція Сабанських казарм, 1873[8] або 1876[10] p., Канатна вул., 23;
  • Реконструкція складів насіння у театр, 1873–1874 рр., Грецька вул., 48[10] (пізніше перебудований);
  • Грецьке дівоче Родоканакієвське училище, 1874–1875 рр., Троїцька вул., 37а (перебудовано у 1896 р. О. Й. Бернардацці)[10];
  • Реконструкція дзвіниці Троїцької грецької церкви, 1875 р., Катеринінська вул., 55[10];
  • Комерційне училище, 1876–1877 рр., Преображенська вул., 8. Пам'ятка архітектури № 57-Од[9];
  • Міський арештний будинок, 1876 р.[10] (місцезнаходження невідоме);
  • Казарми Донського козачого полку (спільно з П. В. Апишковим), 1878 р., Разумовська вул., 37[10] (не збереглись);
  • Будинок Міської публічної бібліотеки, 1883 р., Ланжеронівська вул., 4. Пам'ятка архітектури національного значення № 1461[9];
  • Психіатрична лікарня М. Дрознеса, 1888 р., Середнефонтанська вул., 14[10] (не збереглась);

Галерея

ред.
  •  
    Римсько-католицька церква Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, 1849-1853
  •  
    Склад насіння Машевського, пр.: 1850, буд.: 1851
  •  
    Палац Бжозовського, 1851 - 1852
  •  
    Стайні й господарчі служби Бжозовського, 1851 - 1852
  •  
    Вартівня, 1851 - 1852
  •  
    Будинок Ґрубера, 1868
  •  
    Будинок (Бурназо?) (спільно з Є. Б. Веєм), 1870
  •  
    Будинок Маврокордато по Грецькій, 20, 1870-і рр.
  •  
    Будинок Строганова, реконструкція 1872
  •  
    Будинок Баржанського, 1873
  •  
    Флігель Баржанського, ІІІ-я третина ХІХ ст.
  •  
    Будинок Г. Г. Маразлі, реконструкція 1874
  •  
    Будинок І. Усачева, 1874
  •  
    Грецьке дівоче Родоканакієвське училище, 1874 - 1875
  •  
    Будинок Санца, 1875
  •  
    Будинок Мангубі, 1875
  •  
    Будинок Рокко, 1876 - 1878
  •  
    Особняк Новікова, 1876
  •  
    Комерційне училище, 1876 - 1877
  •  
    Будинок (Вальтуха?), 1878
  •  
    Будинок Машевського, 1878
  •  
    Будинок Переця, 1879
  •  
    Будинок Масса, 1870-і - 1880-і
  •  
    Будинок Є. Толстої, 1880
  •  
    Будинок Переця по Пушкінській, 1881
  •  
    Будинок (Бальца), 1881
  •  
    Будинок Анатри по Пушкінській, 27, 1883
  •  
    Будинок Міської публічної бібліотеки, 1883
  •  
    Будинок Анатри по Пушкінській, 29, 1884
  •  
    Будинок Вассала, реконструкція 1885
  •  
    Будинок Павлівських дешевих квартир, 1885 - 1887
  •  
    Будинок (Крапівіна), 1886
  •  
    Будинок М. Маврокордато по Рішельєвській, 12, 1887
  •  
    Будинок Родоканакі, перебудова спільно з П. В. Йодко, 1888 - 1889 (пізніше ще раз перебудований)
  •  
    Будинок Раллі, 1887 - 1890
  •  
    Дача Кіч, 1889 - 1890
  •  
    Будинок де Сан-Лоренцо, перебудова 1890
  •  
    будинок (Заблудовського), 1890
  •  
    Будинок Урусова, 1890
  •  
    Будинок (Бенетато?), 1890
  •  
    Будинок Новікова, реконструкція 1891

Примітки

ред.
  1. ↑ Тимофієнко В. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999.
  2. ↑ Рубцова, Олена Леонідівна; Чувікіна, Наталія Валеріївна (27 квітня 2022). Видатний ландшафтний архітектор Леонід Рубцов. Visnik Nacional'noi' academii' nauk Ukrai'ni. № 4. с. 74—82. doi:10.15407/visn2022.04.074. ISSN 2518-1203. Процитовано 24 травня 2022.
  3. ↑ а б в г Решетов С. Г., Ижик Л. В. Дом семьи новиковых на улице Гаванной, 4 и архитектор Ф. В. Гонсиоровский // Вісник Одеського історико краєзнавчого музею. — Одеса : Астропринт, 2016. — № 15.
  4. ↑ Вторая жизнь Одесского театра. Новое здание. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 4 листопада 2018.
  5. ↑ Висковский К. Путеводитель по городу Одессе с подробным планом. Год первый. — Одесса : Типография Буковецкого, 1875. — С. . (рос.)
  6. ↑ Висковский К. Путеводитель по городу Одессе с подробным планом. Одесса Для страховых обществ. Год второй. — Одесса : Типография А. Шульце, 1884. — С. . (рос.)
  7. ↑ Рис. 2. Ожидаемая продолжительность жизни в Российской Федерации (данные Росстата, дата обновления: 05.02.2020). dx.doi.org. Процитовано 29 травня 2022.
  8. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ Тимофієнко В. Г. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть: Біографічний довідник. — Київ: НДІТІАМ, 1999. — 477 с.[1] [Архівовано 2013-10-02 у Wayback Machine.]
  9. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар Перелік пам'яток культурної спадщини, розташованих на території м. Одеси (станом на вересень 2009 р.)
  10. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж Пилявский В. А. Здания, сооружения, памятники Одессы и их зодчие. — 2-е изд. — Одесса: Optimum, 2010. — 276 с. — ISBN 978-966-344-377-5(рос.)
  11. ↑ Дата на фасаді

Джерела

ред.
  • Тимофієнко В. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть: Біографічний довідник. — К., 1999.
  • Пилявский В. А. Здания, сооружения, памятники Одессы и их зодчие. — 2-е изд. — Одесса : Optimum, 2010. — С. 37. — 276 с. — ISBN 978-966-344-377-5. (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гонсіоровський_Фелікс&oldid=42654980