Vz.24/G24(t)
Vz.24/G24(t) — чехословацька армійська гвинтівка, що була на озброєнні у 1924—1945 роках.
Vz. 24 | |
---|---|
Тип | болтова гвинтівка |
Походження | Чехословаччина |
Історія використання | |
Оператори | Див. користувачі |
Війни | Конституціоналістська революція 1932 року Чакська війна Перуансько-еквадорська війна Громадянська війна в Іспанії Японсько-китайська війна (1937—1945) Друга світова війна Громадянська війна в Китаї Війна у Біафри та інши |
Історія виробництва | |
Розроблено | 1924 |
Виробник | Zbrojovka Brno |
Виготовлення | 1924–1942 |
Характеристики | |
Вага | 4,2 кг (9,2 фунт) |
Довжина | 1 100 мм (43,3 дюйм) |
Довжина ствола | 590 мм (23,23 дюйм) |
Набій | 7,92×57mm Mauser, 7×57mm Mauser, 7,65×53mm Argentine |
Дія | болтова |
Система живлення | Внутрішній коробчатий магазин на 5 патронів, дворядний, цілісний коробчатий, зі знімним днищем |
Приціл | Залізні приціли |
Vz.24/G24(t) у Вікісховищі |
Від німецького карабіна 98к вона відрізнялась тільки формою фурнітури, а в усьому іншому була повністю йому ідентична, навіть їхні деталі можна було взаємозамінити. З 1924 року це була штатна гвинтівка чехословацької армії. Її відправляли на експорт до Чилі, Гватемали, Колумбії, Перу а також Болгарії, Сербії та багатьох інших країн Європи та Латинської Америки.
Коли навесні 1939 року Чехословаччину захопила Німеччина, виробництво зброї на заводі в місті Брно перейшло до німців. В гвинтівці Vz.24 німці змінили клеймо та почали виробляти цю зброю під позначенням G24(t) для німецької армії.
Після звільнення Чехословаччини у 1945 році, Vz.24 відправили в резервні запаси на склади, доки в 1958 році було прийнято на озброєння копію радянського АК-47 під назвою Vz.58, цю копію також виготовляв завод у місті Брно.
Користувачі
ред.- Біафра[1]
- Болівія[2]
- Бразилія[2]
- Республіка Китай[3]
- Колумбія[3]
- Чехословаччина[4]
- Еквадор[3]
- Сальвадор[3]
- Естонія[2]
- Гватемала[3]
- Іран[3]
- Ірак[5]
- Японська імперія[3]
- Латвія[2]
- Литва[2]
- Третій Рейх[4]
- Нікарагуа[3]
- Парагвай[6]
- Перу[3]
- Румунія[2]
- Словацька республіка[4]
- Іспанія[2]
- Туреччина[3]
- Уругвай[3]
- Венесуела[3]
- Королівство Югославія[4]
Примітки
ред.Література
ред.- Axworthy, Mark (1995). Third Axis, Fourth Ally: Romanian Armed Forces in the European War, 1941–1945. London: Arms and Armour.
- Ball, Robert W. D. (2011). Mauser Military Rifles of the World. Iola: Gun Digest Books. ISBN 9781440228926.
- Grant, Neil (2015). Mauser Military Rifles. Oxford: Osprey Publishing. ISBN 9781472805966.
- Jowett, Philip S. (2016). Modern African Wars (5): The Nigerian-Biafran War 1967–70. Oxford: Osprey Publishing Press. ISBN 978-1472816092.
- Jowett, Philip S. (2004). Rays of the Rising Sun: Armed Forces of Japan's Asian Allies 1931–45: Volume 1: China and Manchukuo. Helion & Company Limited. ISBN 9781906033781.
- Khosronejad, Pedram (2011). Art and Material Culture of Iranian Shi'ism: Iconography and Religious Devotion in Shi'i Islam. London: I.B. Tauris. ISBN 9780857720658.
- Koohi-Kamali, Farideh (2003). The Political Development of the Kurds in Iran: Pastoral Nationalism. New York: Palgrave Macmillan. ISBN 9780230535725.
- Law, Richard D. (1993). Backbone of the Wehrmacht: The German K98k Rifle, 1934–1945. Cobourg: Collector Grade Publications. ISBN 0889351392.
- Smith, Joseph E. (1969). Small Arms of the World (вид. 11). Harrisburg, Pennsylvania: The Stackpole Company.
- Walter, John (2006). Rifles of the World. Iola: Krause Publications. ISBN 9780896892415.
- Zabecki, David T. (1999). World War II in Europe: An Encyclopedia. Military History of the United States. Т. 6. Abdington-on-Thames: Routledge. ISBN 9780824070298.
Це незавершена стаття про вогнепальну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |